Апное новонароджених: невідкладна допомога

Невідкладні стани у неонатології — це патологічні стани, яким властиві симптоми й ознаки, що загрожують здоров’ю і життю новонародженого.

Апное — це аномальна зупинка дихання понад 20 с. Вона поєднується із ціанозом, помітною блідістю шкірних покривів (мармурова шкіра), гіпотонією та брадикардією (ЧСС — менше 100 за 1 хв).

Відрізняйте апное від періодичного дихання — затримки дихання на 5—10 с, яка не супроводжується наростанням ціанозу, брадикардією та гіпотонією.

Найчастіше апное виникає у дітей, які народилися передчасно. Для доношених новонароджених цей стан транзиторний і здебільшого не потребує корекції.

✅✅✅ Анафілактичний шок: тестові завдання

Причини апное

Апное у недоношених новонароджених виникає в результаті незрілості периферичної або центральної нервових систем. Близько 25% недоношених дітей мають апное, яке найчастіше починається на другий—третій день після народження, рідко — у перший день.

Окрім недоношеності причинами апное є:

• гіпоксія у пологах (гіпоксемія, анемія, серцева недостатність)
• пологові травми
• генетичні або метаболічні порушення (гіпоглікемія, зміна електролітного балансу, ацидоз)
• захворювання легень із розвитком синдрому дихальної недостатності (респіраторний дистрес-синдром, пневмонія, набряк легенів)
• причини, пов’язані з подразненням блукаючого нерва (постановка назогастрального зонда, санація верхніх дихальних шляхів тощо)
• обструкція дихальних шляхів (вади розвитку, аспірація, гіперсекреція у ротовій порожнині)
• судоми
• порушення температурного балансу (гіпо- та гіпертермія)
• ураження центральної нервової системи (крововилив, інфекція, вади розвитку)

Патофізіологія

Апное у недоношених обумовлено порушенням розвитку через незрілість неврологічної і/або механічної функції дихальної системи. Апное може бути:

• центрального генезу — виникає через незрілість мозкових центрів, які керують диханням
• обструктивного генезу — виникає через наявність перешкоди повітряному потоку (наприклад, надмірне згинання шиї, порушення носового дихання, рефлекторний ларингоспазм)
• змішаного генезу — поєднання центрального та обструктивного типів

Недоношені новонароджені сплять близько 80% часу. У фазі швидкого сну загальна незрілість нервової системи поєднується з уповільненням дихальної активності та послабленням контролю за диханням. Може виникати і патологічна реакція на гіпоксію: замість компенсаторного розвитку тахікардії і тахіпное зменшуються серцеві скорочення і дихальні рухи.

✅✅✅ Інфекційний контроль у ВАІТ: 12 рекомендацій експертів з епідеміології

Діагностика апное

Клінічний прояв апное новонароджених — зупинка дихання понад 20 с, що супроводжується:

• ціанозом
• помітною блідістю шкірних покривів (мармурова шкіра)
• гіпотонією
• брадикардією

Дані пульсоксиметрії:

• зниження сатурації нижче 85%
• ЧСС — менше 100 за 1 хв

NB! Апное недоношених часто пов’язане з незрілістю механізмів контролю дихання та може бути ознакою інфекційних, метаболічних захворювань, порушення терморегуляції, дисфункцій дихальної, серцевої або центральної нервової системи.

З допомогою лабораторних показників визначають рівень глюкози, гемоглобіну та гематокриту, контролюють водно-електролітний баланс. Додаткові методи обстеження, що дають змогу визначити генез апное — нейросонографія, оглядова рентгенографія та електроенцефалографія.

Лікування апное та його профілактика

Лікування апное — симптоматичне. Для невідкладної допомоги дитині надають положення, що забезпечує прохідність верхніх дихальних шляхів. Дитині помірно розгинають голову і проводять тактильну стимуляцію по паравертебральних зонах, підошвах ступні.

За частих епізодів апное та/або у випадку неефективності тактильної стимуляції:

• розпочніть респіраторну підтримку (штучна вентиляція легень мішком Амбу)
• переведіть дитину у відділення (палату) інтенсивної терапії
• проведіть nCPAP^* або інвазивну штучну вентиляцію легень (залежно від стану)

^* Назальна вентиляція з постійним позитивним тиском у дихальних шляхах.

Медикаментозна профілактика спрямована стимулювати дихальний центр з допомогою кофеїну цитрату:

• у дозі навантаження — 20 мг/кг
• у підтримувальній дозі — 5 мг/кг

NB! Якщо є чинники ризику (наприклад, гестаційний вік до 37 тижнів, відсутність антенатальної профілактики, залежність від кисню), одразу після народження та/або протягом першої доби життя розглянути необхідність ввести екзогенний сурфактант.

Коли надаєте невідкладну допомогу, подбайте про те, щоб виключити проблеми, не пов’язані із незрілістю. Наприклад, якщо виявили метаболічні порушення, проведіть їх корекцію.

Для лікування апное інфекційного генезу призначайте антибіотикотерапію. Значно зменшує частоту виникнення і тривалість апное антенатальна профілактика кортикостероїдами.

Прогноз апное новонароджених — сприятливий за умови вчасного лікування і профілактики. У більшості недоношених новонароджених епізоди апное зникають, коли вони досягають 37 тижнів постконцептуального віку.