Інформація про зарплату працівника медзакладу: чи можна розголошувати

Автор
Адвокат
З’ясуємо, як бюджетний чи комунальний заклад охорони здоров’я має надавати відповідь на запит про заробітну плату працівників. Які відомості розголошувати? Який термін надання відповіді? Чи передбачає законодавство покарання за надання чи ненадання відповіді на запит?
Зміст статті:
Чи можна розголошувати заробітну плату медиків Запит на інформацію: вимоги Відповідь на запит про інформацію Скачати Які відомості про заробітну плату можна надавати Найчастотніші запити про зарплату медпрацівників Відповідальність за ненадання відповіді на запит

Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) передбачає три випадки, за яких можливо надавати відомості про оплату праці працівника будь-яким органам чи особам, а саме:

  • за згодою працівника
  • на вимогу працівника
  • у випадках, передбачених законодавством

Оскільки із першими двома підставами все зрозуміло, розглянемо детальніше випадки, передбачені законодавством.

Як відповідати на адвокатський запит

Чи можна розголошувати заробітну плату медиків

Перш за все у цьому питанні слід керуватися нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі — Закон про публічну інформацію). Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (ч. 5 ст. 6 Закону про публічну інформацію).

Це загальне правило, винятки з якого вказані у частинах 1 та 5 статті 6 Закону про публічну інформацію. Обмежувати доступ до інформації можна в таких випадках:

  1. Виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, аби запобігти заворушень чи злочинів; для охорони здоров’я населення; для захисту репутації або прав інших людей; щоб запобігти розголошенню конфіденційної інформації, або підтримати авторитет і неупередженість правосуддя
  2. Розголошення інформації може завдати значної шкоди цим інтересам
  3. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні

Практика застосування цих положень Закону про публічну інформацію, у тому числі судова, вказує на те, що інформація про розмір заробітної плати, що виплачена особі державним чи комунальним закладом, не містить у собі тих ознак, за яких розпорядник інформації може обмежити до неї доступ.

На це вказує і постанова пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 № 10 (далі — Постанова № 10), а саме: доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема, інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, може бути обмежено лише за умов, передбачених частиною 5 статті 6 Закону про публічну інформацію (абз. 7 та 8 п. 2.4 Постанови № 10).

У цьому контексті така інформація суспільно необхідна, а комунальні підприємства її розпорядники (п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону про публічну інформацію).

Відповідно, не є конфіденційною й інформація щодо заробітної плати працівників бюджетних установ державної форми власності. В одному із судових рішень суд зазначив: оскільки підприємство є державним, а заробітна плата виплачується за рахунок державного майна, суспільний інтерес до його організаційної структури та штатного розкладу підвищується (постанова Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 15.09.2017 по справі №178/1050/17).

Комунальні некомерційні підприємства (КНП) — різновид комунальних підприємств (ст. 63 та 78 Годарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV; ГК). Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство) (ч. 3 ст 78 ГК).

Джерело видатків на оплату праці працівників КНП — кошти, отримані в в результаті його господарської некомерційної діяльності. Це зазначено в пунктах 9.7 Примірного статуту для комунального некомерційного підприємства, яке надає первинну медичну допомогу та Примірного статуту для комунального некомерційного підприємства, яке надає вторинну та третинну медичну допомогу (додатки 4.1 та 4.2 до Методичних рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, схвалених робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров’я України від 14.02.2018).

Нерозголошення заробітної плати працівника КНП: приклад із судової практики

Як зазначив суд у одній із судових справ, інформація про заробітну плату, зокрема, премії працівника комунального підприємства є інформацією про володіння, користування та розпорядження комунальним майном, оскільки доходи комунального підприємства є також комунальним майном (постанова Апеляційного суду Львівської області від 05.07.2016 по справі № 462/2975/16-п).

Тому на КНП розповсюджується дія положень частини 5 статті 6 Закону про публічну інформацію. Підприємство не може визнати конфіденційною і обмежити доступ до інформації про заробітну плату своїх співробітників.

Додатково зауважимо, що відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону про публічну інформацію.

Запит на інформацію: вимоги

Запитувач може звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, чи стосується вона його особисто (ч. 2—4 ст. 19 Закону про публічну інформацію). Запитувач може не пояснювати причини подання запиту. Тобто звернутися із запитом на інформацію може як працівник медзакладу, так і стороння особа чи, наприклад, громадська організація.

Запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що є у його володінні

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можна подавати в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Запит на інформаціюбезкоштовний? Інформацію на запит надають безкоштовно (ч. перша ст. 21 Закону про доступ до інформації). Однак від запитувача можуть вимагати відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом понад 10 сторінок.

Письмовий запит на інформацію

Письмовий запит подається у довільній формі. Запит на інформацію має містити:

  1. Ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є
  2. Загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо
  3. Підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (ч. 5 ст. 19 Закону про публічну інформацію)

Які додатки має містити адвокатський запит? Коли можна не надавати відповідь? Яку інформацію надавати заборонено? Упродовж якого строку відповідати?

Анонімний запит на інформацію

Щодо анонімних запитів на інформацію, розпорядник інформації може відмовити задовольнити такий запит у випадку, якщо запитувач не дотримав вимоги до запиту на інформацію, передбачені частиною 5 статті 19 Закону про публічну інформацію (п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону про публічну інформацію).

Водночас вимога зазначати у запиті ім’я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог Закону про публічну інформацію (п. 9.6 Постанови № 10). Розпорядник зобов’язаний надати інформацію (документи) на запит незалежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні.

Контактна інформація (поштова адреса чи адреса електронної пошти, а також номер засобу зв’язку) необхідна для того, щоб розпорядник інформації міг надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу, а також для зворотного зв’язку із запитувачем. Наприклад, для уточнення запитуваної інформації, повідомлення про відправлення відповіді тощо.

Якщо у запиті вказано контактну інформацію, якої достатньо для надання відповіді на запит, то встановлювати особу запитувача несуттєво, аби розпорядник надав інформацію.

Вирішуючи питання чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а на тому, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб.

Більше того, законодавство у сфері доступу до публічної інформації не зобов’язує розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Запитувач не має додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій щодо перевірки особи запитувача, а саме: не звіряє підпис із зразком, не надсилає уточнюючих запитань тощо. Запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім’я, по батькові, і розпорядник не повинен його перевіряти.

Отже, судова практика виходить із того, що частково чи повністю анонімні запити на інформацію не є перешкодою для надання відповіді на них, якщо надані контактні дані дають змогу відповісти запитувачу.

Форма запиту на публічну інформацію, розпорядником якої є МОЗ

Відповідь на запит про інформацію

Скачати

Ненадання відповіді на запит: приклад із судової практики

Виконувача обов’язки директора коледжу притягнуто до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на запит. На свій захист в. о. директора пояснив, що у запиті потерпілий не зазначив свого імені та по батькові, що давало право розпоряднику інформації відмовити у задоволені запиту. У свою чергу, суд встановив, що у запиті було вказано прізвище та ініціали, поштову адресу та номер зв’язку, які дають змогу ідентифікувати запитувача. Із посиланням на пункт 9.6 Постанови № 10 суд визнав відмову у наданні інформації неправомірною та застосував до в. о. директора коледжу адміністративне стягнення — штраф у розмірі двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 425,00 грн. (постанова Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30.03.2017 по справі № 723/683/17).

Якщо запит на публічну інформацію без підпису. Заяви громадян, подані відповідно до Закону України «Про звернення громадян» 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі — Закон про звернення громадян), у яких не зазначено місця проживання автора, або не підписані автором(-ами), а також заяви, за якими неможливо встановити авторство, визнають анонімними і не розглядають (ст. 8 Закону про публічну інформацію). Із огляду на це інколи розпорядники помилково надають відмову в задоволенні запиту на інформацію, наданого відповідно до Закону про публічну інформацію, з посиланням на положення Закону про звернення громадян.

Які відомості про заробітну плату можна надавати

За загальним правилом не може бути обмежено доступ у наданні інформації зокрема:

  • про виплати заробітної плати працівникам
  • прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали ці кошти (абз. 7 п. 2.4 Постанови № 10)

Структура заробітної плати складається з:

  • основної заробітної плати (винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців
  • додаткової заробітної плати (винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці). Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій (ст. 2 Закону про оплату праці)

Отже, розкриттю підлягає інформація про обидві із вказаних вище складових заробітної плати.

Доступ до медичної інформації: чи надавати пацієнту

Найчастотніші запити про зарплату медпрацівників

У контексті запитів щодо інформації про заробітну плату працівників підприємств державної і комунальної форми власності найчастіше запитувачі просять надати:

  • копії штатних розписів підприємств (постанова Івано-Франківського міського суду від 09.02.2018 по справі №344/17099/17; постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.12.2017 по справі №161/18258/17), змін до них (постанова Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.10.2016)
  • інформацію про розміри заробітних плат працівників підприємства
  • інформацію про підняття посадових окладів працівників підприємства за вказаний у запиті період
  • інформацію про прийнятих працівників у зазначений у запиті період із зазначенням посад та дат прийняття (постанова Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.10.2016)
  • копії наказів про нарахування/отримання преміальних та інших заохочувальних виплат до посадового окладу працівників підприємств (постанова Апеляційного суду Львівської області від 05.07.2016 по справі № 462/2975/16-п)

У всіх цих випадках відмову надати інформацію чи документи суд визнавав протиправною.

Через відсутність у законодавстві вказівок щодо давності документів, які можуть бути запитані на підставі Закону про публічну інформацію, трапляються випадки, коли запитувачі, наприклад, вимагали надати інформацію та документи 3—5-річної давності або за значний період часу (наприклад, копії штатних розписів та змін до них за три останні роки перед датою запиту).

Відповідальність за ненадання відповіді на запит

Статтею 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність за такі види порушень Закону про публічну інформацію:

  • необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом
  • ненадання відповіді на запит на інформацію
  • ненадання інформації
  • неправомірна відмова у наданні інформації
  • несвоєчасне або неповне надання інформації
  • надання недостовірної інформації

Запит на інформацію — строк! За загальним правилом строк розгляду запитів на інформацію становить не більше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Винятки встановлені статтею 20 Закону про публічну інформацію. Проте цей строк може бути продовжено до 20 робочих днів, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Про продовження строку розпорядник інформації має повідомити запитувача у письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання запиту та обґрунтувати таке рішення.

Відповідальність установлена у вигляді штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425,00 грн до 850,00 грн). Повторне порушення, вчинене протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020,00 грн до 1360,00 грн), або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.

Протоколи про адміністративні правопорушення за вказаною статтею складають уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (п. 81 ч. 1 ст. 255 КУпАП). Розгляд справ про вказані адміністративні правопорушення здійснює суд (ст. 221 КУпАП).

Порушники нерідко уникають відповідальності за порушення Закону про публічну інформацію на таких підставах:

  • на момент розгляду справи пропущено строки для накладення адміністративних стягнень, передбачені ст. 38 КУпАП. Стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення (постанова Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.02.2018 по справі №343/315/18)
  • діяння визнають малозначним з огляду на обставини справи. Наприклад, суд бере до уваги ступінь вини правопорушника; той факт, що правопорушник раніше не притягався до відповідальності, має на утриманні інших осіб; що діяння особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не містить великої суспільної небезпеки, не завдано істотної шкоди охоронюваним законам інтересам; що на момент розгляду справи порушення усунуто. З огляду на це суд звільняє порушника від відповідальності на підставі статті 22 КпАП і обмежується усним зауваженням (постанова Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.10.2016 по справі № 274/4972/16-п)



зміст

Зміни у ліцензуванні медичної практики у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді