Спробуємо розібратися із тонкощами Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII (далі — Закон). Для цього відповімо на вісім запитань і з’ясуємо, наскільки медичним працівникам доведеться перелаштувати роботу.
1. Чи поширюється дія Закону на медпрацівників у їхній позаробочий час?
Ні, Закон не встановлює правил, якою мовою спілкуватися у вільний від роботи час. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Що ви маєте знати про закон як головлікар
Натомість Закон регулює питання використання української мови як державної на території України у деяких сферах суспільного життя. Серед них:
- обслуговування споживачів, зокрема й пацієнтів;
- оформлення локальної документації закладу;
- оформлення медичної документації;
- наповнення сайтів чи створення рекламних матеріалів, інформування про товари, роботи й послуги;
- оформлення покажчиків, вказівників, печаток, вивісок тощо.
Тож у цих сферах послуговуватися українською мовою — ваш обов’язок. А от якою мовою спілкуватися поза роботою — вирішуйте самі.
2. Чи зобов’язані медпрацівники володіти державною мовою?
Так. Закон установлює такий обов’язок для всіх громадян України та осіб, які збираються отримати українське громадянство. Натомість держава зобов’язана організовувати безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечувати можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.
Отже, навіть якщо в регіоні, де розташований заклад охорони здоров’я, переважає спілкування іншою мовою, ніж українська, медпрацівники все ж зобов’язані володіти й державною мовою.
Туреччина — яскравий приклад того, чого можна досягнути завдяки професійно спланованій реформі системи охорони здоров’я. Як нині функціонує система? Як навчають майбутніх медпрацівників? Що приваблює в країні пацієнтів-іноземців і які напрями медтуризму найпопулярніші?
3. Якою мовою спілкуватися з пацієнтами?
Закон установлює одразу два правила:
- мова у сфері охорони здоров’я, медичної допомоги та медичного обслуговування — державна;
- на прохання особи, яка звертається по медичну допомогу чи послуги з медичного обслуговування, персонально обслуговувати її можна також іншою мовою, прийнятною для сторін.
Обслуговувати пацієнтів іншою мовою можна лише на їх прохання. Закон не деталізує, як саме вони мають його виражати. Тож радимо розробити бланк відповідної заяви й залежно від ситуації використовувати його, коли надаєте медичну допомогу та під час медичного обслуговування.
Не примушуйте медпрацівників використовувати під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором іншу мову, ніж державна. Виняток — якщо особа:
- обслуговує споживачів та інших клієнтів — іноземців або осіб без громадянства;
- створює юридичні, технічні, інформаційно-рекламні тексти та інші повідомлення й документи, адресати яких — іноземці чи особи без громадянства, юридичні особи, органи й посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій.
Змоделюймо ситуацію: пацієнт — громадянин України, але вимагає від медпрацівника обслуговувати його іншою мовою, ніж українська. Чимає право лікар відмовити? Так. Щоправда, для цього доведеться просити в пацієнта пред’явити документ, який підтверджує громадянство, — паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон тощо.
4. Чи мають медпрацівники вивчати українську мову на курсах?
Відповідь залежить від того, у закладі якої форми власності працюватиме медпрацівник і чи вивчав він українську мову раніше. Також має значення громадянство медпрацівника й те, коли саме особа обійматиме ту чи ту посаду. Зупинімося на цьому детальніше.
Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані:
- медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я та претенденти на такі посади;
- посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності та претенденти на такі посади, крім осіб, які не є громадянами України.
Вимоги щодо конкретного рівня володіння державною мовою2 як для медпрацівників, так і для посадовців комунальних та державних закладів охорони здоров’я, установлюватиме Національна комісія зі стандартів державної мови (далі — Нацкомісія).
Рівень володіння державною мовою засвідчує один із документів:
- документ про повну загальну середню освіту за умови, що він підтверджує, що особа вивчала українську мову як навчальний предмет (дисципліну);
- державний сертифікат про рівень володіння державною мовою, що видає Нацкомісія.
Вимога підтверджувати рівень володіння державною мовою набуде чинності 16.07.2021.
Жодних вимог щодо підтвердження рівня володіння державною мовою для осіб, які вже безперервно працюватимуть, як до, так і після 16.07.2021 на вказаних посадах, Закон не містить.
Як набрати бали до атестації 2020
5. Чи обов’язково вести медичну документацію українською мовою?
Закон передбачає, що:
- заклади охорони здоров’я складають документи, які стосуються стану здоров’я пацієнтів, державною мовою;
- мова актів, які регулюють діяльність закладів охорони здоров’я, діловодства та документообігу, — державна мова3;
- заклади охорони здоров’я використовують у своїх документах медичну термінологію відповідно до стандартів, які визначила Нацкомісія.
Норми частин третьої — п’ятої статті 33 Закону наберуть чинності після 16.07.2020. Тож маєте час, аби впорядкувати діловодство закладу.
6. Якою мовою відповідати на звернення громадян і листуватися з держорганами?
Закон регулює питання звернень громадян так:
- відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб до підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності вони надають державною мовою, якщо інше не встановлено законом;
- юридичні особи, зареєстровані в Україні, на звернення, викладені державною мовою, надають відповідь державною мовою відповідно до Закону України;
- зареєстровані в Україні юридичні особи можуть також брати до розгляду звернення іншими мовами.
Мова листування юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної та комунальної форм власності в Україні, — державна мова. Те саме стосується й мови статутних документів та рішень, статистичної інформації, податкової та іншої звітності до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Щоправда, вимоги цієї статті набудуть чинності після 16.07.2020.
7. Якою мовою створювати рекламу, надавати інформацію на сайті закладу, у мобільних застосунках і на вивісках?
Закон оперує поняттям «обслуговування споживачів». До них належать і споживачі медичних послуг.
Споживач — фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію4 для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника .
На діяльність, пов’язану із наданням медичних послуг, поширюється дія статті 30 Закону. Згідно з нею:
- мова обслуговування споживачів в Україні — державна мова, проте на прохання клієнта персонально обслуговувати його можете також іншою мовою, прийнятною для сторін;
- інформацію про товари (послуги) надавайте державною мовою, проте можна також дублювати цю інформацію іншими мовами.
Норми статті 30 Закону про мову наберуть чинності 16.01.2021. Тож до цього часу передбачте додаткові затрати на адаптацію сайтів під нові умови роботи.
Мова реклами в Україні — державна мова. Ця норма набере чинності 16.01.2020.
Оголошення, покажчики, вказівники, вивіски та іншу публічну інформацію подавайте державною мовою, за потреби дублюйте іноземною.
Написи офіційних назв підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і вивісках виконуйте державною мовою.
- якщо інтернет-представництво належить підприємству, установі чи організації державної і комунальної форм власності чи суб’єктам господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, то їх виконуйте державною мовою;
- поряд із версією державною мовою можуть існувати версії іншими мовами, проте україномовна версія повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.
Перелічені правила наберуть чинності 16.07.2022.
Мобільні застосунки суб’єктів господарювання, що реалізують товари й послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою. За наявності англомовного інтерфейсу можуть не мати користувацького інтерфейсу державною мовою:
- спеціалізоване наукове, технічне, медико-діагностичне обладнання, інше спеціалізоване, професійне обладнання, що не належить до товарів широкого вжитку (прилади, машини, устаткування, верстати тощо), та його програмне забезпечення;
- спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання лише у сфері інформаційних технологій.
Тож законодавець надає перевагу українській мові з деякими винятками.
