Як розробити реєстрову карту об’єкта утворення, оброблення та утилізації відходів

Інструкцію щодо складання реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (далі — Інструкція № 41) затверджено наказом Мінекобезпеки від 17.02.1999 № 41. Дивіться рекомендаії експерта, як правильно заповнювати реєстрову карту об’єкта утворення, оброблення та утилізації відходів та скачайте зразки.

Дайджест змін у медичному законодавстві 2019

Реєстрова карта об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів складається з двох форм:

  • реєстрова карта об’єкта, що утворює відходи (далі — ОУВ);
  • реєстрова карта об’єкта, що оброблює та утилізує відходи (далі — ООУВ).

У цій консультації йтиметься про об’єкти утворення відходів — заклади охорони здоров’я.

Увага: ОУВ — це суб’єкти господарювання, у тому числі і заклади охорони здоров’я, в яких Пзув перевищує 1000 у. о. (які не подають декларацію про відходи, а мають отримувати дозвіл на операції поводження з відходами та розробляти реєстрову карту об’єкта утворення відходів для включення їх до реєстру ООУВ).

Реєстрові карти складають власники ОУВ. Дані реєстрових карт, після того, як їх затвердили і присвоїли реєстраційний номер, вносять до реєстру об’єктів утворення, jброблення та утилізації відходів.

Реєстрову карту складають за матеріалами інвентаризації ОУВ на підставі всього комплексу наявної інформації, у тому числі матеріали виробничої паспортизації відходів, дані прибутково-видаткових документів, дані спеціальних робіт, відомості спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Під час внесення даних до реєстрових карт використовують такі реєстри та класифікатори:

  • ЄДРПОУ;
  • СПОДУ (для коду центральних органів виконавчої влади);
  • КОАТУУ;
  • КВЕД;
  • КВ ДК 005-96;
  • КФВ.

Кількісні дані про відходи наводять у тоннах з трьома десятковими знаками, а якщо облік ведуть в кубічних метрах, то в дужках паралельно наводять дані в тоннах. Останні розраховують окремо за наявними даними щодо питомої густини відходів.

Як розробити реєстрову карту об’єкта утворення, оброблення та утилізації відходівЧитайте: "Етичний кодекс медсестри"

Титульний аркуш реєстрової карти

На титульному аркуші реєстрової карти зазначають назву об’єкта утворення відходів. На стадії реєстрації на титульному аркуші проставляють номер і дату реєстрації.

Крім цього, на титульному аркуші ставлять погоджувальну відмітку органу МОЗ на місці та відмітку про затвердження обласною, Київською міською державною адміністрацією згідно з Порядком ведення реєстру, а також підпис керівника об’єкта.

Інформація у реєстраційній карті згрупована в розділах I-III. Кожний розділ починають з нового аркуша й підписує його керівник об’єкта.

Розділ I «Загальні відомості»

У пунктах 1-6 послідовно зазначають:

  • повну назву ОУВ та код за ЄДРПОУ;
  • його підпорядкованість (якщо така є) та код за СПОДУ;
  • форму власності та код за КФВ.

У пунктах 7-9 зазначають:

  • код за КОАТУУ;
  • юридичну адресу та телефон (факс), за яким місцеві державні адміністрації чи уповноважені ними організації можуть звертатися щодо даних, наведених у реєстровій карті;
  • географічні координати основного місця, де утворюються відходи.

У пунктах 10-11 зазначають назву основного виду економічної діяльності ОУВ та відповідний код за КВЕД.

Далі у пунктах 12-14 зазначають дату складання реєстрової карти, повну назву організації, що склала реєстрову карту, посаду, телефон та прізвище особи, що склала реєстрову карту.

У пункті 15 наводять дані про загальну кількість відходів, що утворилися на об'єкті протягом звітного року. Дані надають за остаточним результатом діяльності.

Кількість відходів, що зберігаються на території ОУВ на момент складання реєстрової карти, включають у показники пункту 15.

У підпункті 15.1 наводять дані про обсяги утворених відходів за класами небезпеки для здоров’я людей.

У підпункті 15.2 наводять Пзув.

У підпункті 15.3 наводять показник питомого утворення відходів (Ппув), який обчислюють за формулою:

Ппув = Пзув/Д,

де Д — це та додана вартість (у тисячах грн.), що створена виробництвом та наданням послуг, внаслідок чого і утворилися відходи, що включені до показника Пзув.

Для закладів охорони здоров’я, які є комунальними закладами та підпорядковуються Управлінням охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Ппув не визначають у зв’язку з тим, що вони не отримують прибутку і не випускають продукцію, не займаються та мають нульову додану вартість (різницю між вартістю продукції, що випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва).

Як розробити реєстрову карту об’єкта утворення, оброблення та утилізації відходівЧитайте: "Повышение квалификации медработников: новые условия"

Розділ II «Характеристика відходів»

У Розділі II наводять відомості про ті види відходів, що утворюють у цьому закладі охорони здоров’я, на які керівник має одержати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Кількість заповнених примірників розділу II має дорівнювати кількості згаданих видів відходів.

У пунктах 1, 2 наводять назви відходів та відповідні коди за Класифікатором відходів. Якщо неможливо точно зарахувати вид відходів до тих назв, що пропонує Класифікатор відходів, вказують назву групи класифікаційного угруповання Класифікатора Відходів найнижчого рангу, до якої цей вид відходів можна зарахувати, та відповідний код.

У пункті 3 зазначають назву виду відходів, під якою їх подавали у формах статистичної звітності, у дозволах на операції у сфері поводження з відходами тощо.

У пунктах 4-5 наводять назву та код за КВЕД закладу, в якому утворилися відходи.

У пункті 6 визначають клас небезпеки відходів для здоров’я людей.

У пунктах 7 та 8 вказують назву та код групи токсичних відходів згідно з додатком Ж до Класифікатора відходів.

У пункті 9 шляхом закреслення відповідних клітинок вказують, чи мають відходи небезпечні властивості згідно з додатком Г до Класифікатора відходів.

У пункті 10 зазначають назви, коди та вміст (у відсотках) небезпечних складників відходів. Назви та коди (С01-С85) наводять за додатком В до Класифікатора відходів.

У пунктах 11-12 шляхом закреслення відповідної клітинки зазначають тип та агрегатний стан відходів. Під час заповнення пункту 12 керуються додатком Б до Класифікатора відходів.

У пункті 13 для відходів, що містять мінерали, зазначають назви мінералів та вміст у відсотках.

У пункті 14 для горючих відходів зазначають їхню теплотворну здатність у ккал/кг. У пункті 15 — хімічний склад відходів. Обов’язково надають дані про вміст компонентів для визначення ступеня небезпеки відходів. У пункті 16 наводять кількісні (у тоннах) показники утворення цього виду відходів та поводження з ними (кількісні показники щодо ламп, які місять ртуть, наводять у штуках).

Як розробити реєстрову карту об’єкта утворення, оброблення та утилізації відходівЧитайте: "Контроль стерильності в медзакладі: моніторинг, валідація, загальні правила"

Розділ III «Заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів»

У пункті 1 цього розділу зазначають обсяг коштів, спрямованих на заходи, щоб зменшити обсяги утворення відходів (пункт 1.1), зменшити ступінь їхнього негативного впливу на довкілля (пункт 1.2) та збільшити обсяги їхньої утилізації чи обробки. У пункті 2 — короткий опис ужитих заходів у довільній формі. У пункті 3 зазначають, у якому році очікують ефект від ужитих заходів.

У пункті 4 наводять кількісні показники обсягів утворення відходів на цьому ОУВ за роками та за класами небезпеки для здоров’я людини. Рядки таблиці заповнюють так, як і рядки таблиці в пункті 15 розділу І Реєстрової карти ОУВ.

Заповнення електронних версій реєстрових карт

Для оперативної обробки, передачі та зберігання даних реєстрових карт ОУВ та ООУВ на електронних носіях використовують їх електронні версії. Електронні версії реєстрових карт ОУВ та ООУВ заповнюють відповідно до зразків файлів, які публікують на сайті Мінприроди.

Ознайомтесь із прикладом електронної реєстрової карти закладу охорони здоров’я (витяг) та зразком електронної версії реєстрової карти.

Атестація медичних працівників — 2025

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді