Чи потрібно складати виробничу характеристику працівнику, що оформлює інвалідність
Виробнича характеристика була ключовим документом для медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК). МСЕК мали право одержувати від державних органів, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності й виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій (п. 14 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317).
Трудові відносини з особами з інвалідністю
Якщо особа з інвалідністю мала оформлені трудові відносини, МСЕК запитували у роботодавця інформацію, потрібну для складання індивідуальної програми реабілітації (ІПР). Форма, за якою надавали інформацію, була не унормована. Документ називали виробничою характеристикою.
Виробнича характеристика була офіційним документом, який роботодавець видавав працівникові для подання до МСЕК. Вона відображала реальні умови праці, функціональні обов'язки, фізичне та нервово-психічне навантаження, а також те, наскільки стан здоров'я дозволяв людині продовжувати роботу.
Без виробничої характеристики МСЕК не могли проводити огляд і встановлювати групу інвалідності. Цей документ був обов'язковою складовою пакету документів для встановлення інвалідності працівникові.
Виробничу характеристику складали спільно кілька посадових осіб:
- безпосередній керівник (начальник цеху, відділу, структурного підрозділу) — описував фактичні умови праці, навантаження та трудові функції;
- спеціаліст з охорони праці — надавав дані про шкідливі та небезпечні виробничі фактори, якщо такі були;
- кадрова служба — заповнював загальні відомості про працівника, посаду, стаж;
- головний бухгалтер — вказував середній заробіток за 12 місяців;
- керівник підприємства (директор, генеральний директор) — затверджував документ та видавав його працівникові.
Відмова у видачі виробничої характеристики фактично позбавляла людину права на отримання інвалідності та відповідних соціальних гарантій, що було порушенням її конституційних прав (ст. 46 Конституції України).
Так було до грудня 2024 року.
Із 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – ЕКОПФО), сформованими відповідно до Положення та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі – Постанова № 1338).
Оцінювання повсякденного функціонування особи
Використовують електронні системи для оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – ОПФО).
Зауважте, що після скасування МСЕК та переходу до оцінювання за участю експертних команд (далі – ЕК), основний акцент змістився на соціально-професійний профіль, який формується на основі даних з державних реєстрів та інформації, що вноситься лікарем до електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ).
Головна зміна — ЕК оцінюють не «діагноз», а «функціональності», і на зміну прийшла цифрова взаємодія через реєстри.
За наявності технічної можливості, отримання відомостей здійснюється шляхом доступу суб’єкта надання публічних (електронних публічних) послуг до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами через систему електронної взаємодії таких систем.
Станом на травень 2026 року виробнича характеристика не є обов'язковою для ЕКОПФО, оскільки процес електронний і базується на медичних даних від лікаря. Підстава: постанова №1338 не містить вимоги подавати виробничу характеристику як обов’язковий документ.
Основний акцент зроблено на:
- медичних даних;
- функціональних обмеженнях;
- електронному направленні лікаря.
Пакет документів формує лікуючий лікар.
Тобто, виробнича характеристика втратила статус обов’язкової з Постановою № 1338 та наказами МОЗ «Про затвердження Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності» від 09.04.2008 №189 у редакції наказу МОЗ «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність» від 01.06.2021 №1066, мінімізувавши кількість паперових довідок.
Станом на зараз ЕКОПФО більшість даних про стаж та посаду бачать автоматично. Лікуючий лікар або секретар експертної команди підтягує дані про місце роботи, посаду та умови праці з реєстрів.
Роботодавець залучається лише тоді, коли потрібно деталізувати специфіку робочого місця (наприклад, при роботі зі специфічним обладнанням чи особливими/шкідливими умовами праці). Якщо експертній команді недостатньо даних для визначення ступеня обмеження життєдіяльності, вони можуть запитати коротку довідку за місцем працевлаштування працівника.
Чи використовується виробнича характеристика зараз взагалі
Так, але як допоміжний (додатковий) документ, а не обов’язковий.
Вона може бути доцільною, якщо потрібно:
- підтвердити вплив умов праці на стан здоров’я;
- довести професійний характер захворювання;
- описати фактичні обмеження у роботі.
Особливо це актуально для випадків: профзахворювань, травм на виробництві, спорів щодо причин інвалідності тощо.
До електронного направлення додаються електронні копії оригіналів таких документів:
- паспорт та РНОКПП, ВОД для призовників, військовозобов’язаних та резервістів чи посвідчення про приписку до призовної дільниці;
- медична документація (виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №027/о та/або оригінали консультативних висновків лікарів за формами № 028/о, діагностичних досліджень за останній рік);
- усі результати обстежень;
- копію індивідуального реабілітаційного плану (за наявності);
- інші підтверджуючі медичні дані (наприклад: документи або інформація, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність);
- рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії, оформлені за формою, визначеною законодавством.
Додатково, з метою підтвердження причини настання інвалідності до електронного направлення можуть додаватися такі документи:
- документи про зв’язок захворювання з роботою;
- акти розслідування нещасного випадку;
- медичні документи про звернення за медичною допомогою із зазначенням обставин одержання поранення, контузії, каліцтва, захворювання;
- довідки про умови праці тощо.
Саме ці документи фактично замінюють функцію виробничої характеристики.
Що робити роботодавцю: алгоритм дій
Якщо працівник звертається до роботодавця або лікар сам інформує про необхідність додаткових даних:
1. Зберіть інформацію. Зверніться до відповідних підрозділів: кадри (особова справа, стаж), бухгалтерія (середня зарплата), безпосередній керівник (умови праці), охорона праці (карта умов праці, атестація робочого місця) тощо.
2. Надайте Карту умов праці. Форма наведена згідно з Додатком 2 до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41.
Зазвичай ЕКОПФО можуть отримати її самостійно з даних ПФУ.
Карта умов праці є документом, що узагальнює результати атестації робочих місць за умовами праці згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі – Порядок № 442). Її оформлює атестаційна комісія після того, як атестована лабораторія, з якою підприємство уклало договір, проведе гігієнічні дослідження.
Витяги з наказу по підприємству про результати атестації додають до трудових книжок працівників, професії та посади яких внесено до переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників (п. 9 Порядку № 442).
3. Або підготуйте та надайте довідку про умови праці – сформуйте її у довільній формі та пропишіть:
- Загальні дані: ПІБ працівника, посаду згідно з штатним розкладом та Класифікатором професій).
- Режим праці - зміна, 8-годинний робочий день, робота за комп’ютером понад 50% часу, чи переводили на легшу роботу за станом здоров'я, чи є можливість працювати дистанційно або з неповним графіком тощо.
- Навантаження на робочому місці:
- темп роботи: (високий, вільний, регламентований), користування пільгами (додаткові перерви, скорочений день);
- фізичне навантаження: (перебування в одній позі, підйом вантажів, ходьба протягом дня), чи виконує працівник норму робочого навантаження;
- психоемоційне навантаження: (робота з людьми, відповідальність за життя/фінанси, робота в умовах дефіциту часу);
- шкідливі та небезпечні виробничі фактори: шум, вібрація, запиленість, хімічні речовини, іонізуюче випромінювання, температурні умови — з посиланням на Карту умов праці;
- умови праці за класами шкідливості (1, 2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 4) відповідно до чинних гігієнічних нормативів.
4. Передайте дані через МІС в ЕСОЗ або у паперовому вигляді, коли відсутні технічні можливості.
Зверніть увагу, що наказом МОЗ «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» від 10.12.2024 № 2067 (зі змінами; далі – Наказ № 2067) затверджені:
- форма направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи
- форма витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (Витяг)
- форма рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю та інші форми.
Хто формує направлення на ОПФО
ОПФО проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем:
- лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги або
- лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги - після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення ОПФО;
- головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської, лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення.
На основі звернення та поданих пацієнтом документів лікуючий лікар створює структуровану електронну форму направлення. Він заповнює направлення і прикріплює до нього всі документи пацієнта у сканованому вигляді.
У формі міститься необхідна інформація про причини та мету направлення на оцінювання. Направлення створюється і передається через окрему електронну систему для оцінювання повсякденного функціонування.
Згоду пацієнта на обробку та передачу персональних даних брати не потрібно, оскільки питання обробки та захисту даних врегульовано на законодавчому рівні.
Наказ МОЗ «Про затвердження Порядку обробки та захисту персональних даних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.01.2025 №99 встановлює вимоги до захисту інформації як в електронній системі, так і в паперовій формі (якщо немає технічної можливості використовувати електронну). Наказ забезпечує конфіденційність персональних даних під час оцінювання стану здоров'я особи.
Як тепер виглядає процедура отримання інвалідності (ЕКОПФО) — покроковий гайд
1. Звернення до лікуючого лікаря. Пацієнт або представник пацієнта звертається до лікаря, який спеціалізується на його захворюванні або до сімейного лікаря, і просить оформити направлення на ЕКОПФО.
2. Формування електронного направлення. Лікар завантажує медичну документацію в ЕСОЗ, формує електронне направлення (за формою, визначеною Наказом № 2067). Висновок ЛКК більше не потрібний.
3. Автоматичний розподіл справи. Система автоматично розподіляє справу між доступними ЕКОПФО відповідного профілю. Ні пацієнт, ні лікар заздалегідь не знають, яка команда розглядатиме справу.
4. Оцінювання. Проводиться протягом 30 календарних днів з дня прийняття направлення. Може бути очним, заочним, дистанційним (телемедицина) або з виїздом до пацієнта — залежно від стану. Підстава - критерії встановлення інвалідності та перелік анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання.
5. Рішення ЕКОПФО. Кожен лікар команди підписує рішення. Воно містить: статус інвалідності (або його відсутність), групу, ступінь втрати працездатності, рекомендації до ІПР.
6. Витяг з рішення. Замість довідки МСЕК видається витяг з рішення ЕКОПФО — це і є новий документ, що підтверджує інвалідність. Дані автоматично передаються до ПФУ та органів соцзахисту.
7. Оскарження (за потреби). Якщо особа не згодна з рішенням — упродовж 40 днів можна подати скаргу до Центру оцінювання функціонального стану особи.
