Серед злочинів, які вчиняють проти життя та здоров’я особи, ненадання медичної допомоги залежно від обставин суд може кваліфікувати як:
- неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 131 КК);
- неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст. 137 КК);
- ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК);
- неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК);
- порушення прав пацієнта (ст. 141 КК).
Відповідальність за статтею 139 КК може виражатися як у повній відмові від лікаря надавати медичну допомогу (див. Додаток 3), так і в ненаданні допомоги в обсязі, необхідному в конкретній ситуації, тобто коли він надав допомогу несвоєчасно або некваліфіковано.
Читайте: "Кримінальна відповідальність медичних працівників"
Додаток 3
Кримінальне провадження про ненадання допомоги хворому медичним працівником
СИТУАЦІЯ:
Лікаря-фтизіатра однієї з обласних туберкульозних лікарень звинувачували в тому, що під час чергування вона відмовилася надати медичну допомогу пацієнту.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До чергового лікаря-фтизіатра звернувся тяжко хворий на хронічну заразну форму туберкульозу легенів із розпадом легеневої тканини. Пацієнт просив надати йому медичну допомогу й госпіталізувати для проходження курсу лікування. Він також надав довідку про звільнення з місць позбавлення волі у зв’язку з хворобою та виписку № 292 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ТБ 09.
Лікар відмовилася без поважних причин надати медичну допомогу. Вона мотивувала це відсутністю направлення з обласного туберкульозного диспансеру.
Після відмови хворий пройшов до паркової зони на території обласної туберкульозної лікарні й перебував там із 26.06.2013 до 28.06.2013. Після втручання сторонніх осіб його госпіталізували. 02.07.2013 пацієнт помер від інтоксикації в результаті фіброзно-кавернозного туберкульозу легень. Це підтверджував висновок судово-медичної експертизи.
Читайте:"Медична документація в приватному медзакладі"
ВИРОК СУДУ:
Суд визнав лікаря винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 139 КК, і призначив покарання у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 680 грн.
Таке м’яке покарання зумовлене тим, що напередодні обвинувачена та потерпіла (родичка померлого) уклали угоду про примирення. Згідно з нею обвинувачена повністю визнавала свою провину, а потерпіла відмовлялася висувати будь-які претензії. При цьому вид і розмір кримінального покарання у вигляді штрафу сторони також погодили.
Кримінальна відповідальність загрожує лікарю, який:
- відмовився прийняти хворого в закладі охорони здоров’я, щоб надати йому невідкладну допомогу;
- відмовився надати першу медичну допомогу пораненому або травмованому;
- поверхово, формально обстежив хвору людину, яка потребує медичної допомоги.
Тож кримінальна відповідальність настає переважно тоді, коли медичний працівник був зобов’язаний і мав можливість надати хворому допомогу, однак не зробив цього.
Читайте: "Обробка тонометра Маклакова: дезінфекція та стерилізація"
Пацієнти, яким лікар не надав медичну допомогу, можуть вимагати, аби він поніс цивільно-правову, адміністративну чи навіть кримінальну відповідальність. Наслідки таких стягнень можуть бути нищівними як для репутації самого лікаря, так і для закладу охорони здоров’я загалом. Аби уникнути їх, слід дотримуватися вимог чинного законодавства й не забувати про професійні обов’язки.
