Утилізація прострочених гуманітарних ліків

Відповідь на це запитання у журналі "Довідник головної медсестри"дала Брожко Наталія, юрист АО «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери» 

Пройти курс "Благодійна і гуманітарна допомога у медзакладі"

Насамперед заклад охорони здоров’я повинен мати документи, які підтверджують статус допомоги, як-от договори. Коли отримали прострочені гуманітарні лікарські засоби, керуйтеся: 

• Порядком вивезення за межі України або знищення неякісних та непридатних до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги, затвердженим постановою КМУ від 28.04.2000 № 728 (далі — Порядок № 728) 
   
• п. 7 Порядку поводження з лікарськими засобами, що не підлягають подальшому використанню, затвердженого наказом МОЗ від 24.04.2015 № 242 

Утилізацію та знищення фінансує або донор, або отримувач допомоги. Тому, щоб витрати КНП на ці процедури були правомірними, перелічені документи мають чітко визначати статус КНП як отримувача гуманітарної або благодійної допомоги. 

Операція відбувається в зоні діяльності митниць, тобто коли лікарські засоби ще не надійшли до закладу, а проходять митні процедури. Протерміновані лікарські засоби — гуманітарну/благодійну допомогу — не допустять на митну територію. Хіба що можливість їх подальшого споживання буде документально підтверджено. 

Якщо контроль товарів (предметів) гуманітарної допомоги не виявив ознак непридатності до споживання, загрози життю і здоров’ю населення, довкіллю, вантаж пропустять до місця призначення для остаточного встановлення якості й придатності до споживання (п. 3 Порядку № 728). 

✎ Для того щоб визначити якість і підтвердити придатність до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги, що надійшли в зону діяльнос­ті митниць, отримувач має звернутися до митного органу з письмовою заявою про дозвіл видати зразки для проб й аналізу. 

Копію висновку про неналежну якість або непридатність до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги органи, що проводили аналіз, надішлють спеціально уповноваженому державному органові з питань гуманітарної допомоги, як-от обласні, Київська та Севастопольська держадміністрації (ст. 4 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 № 1192-XIV). За його поданням Мінсоцполітики ухвалить рішення про вивезення за межі України або знищення непридатної гуманітарної допомоги. 

Якщо Мінсоцполітики вирішить вивезти лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню, донор або отримувач має зробити це в місячний строк. Натомість знищення контролюватимуть представники територіальних органів Міндоходів, Держекоінспекції, МВС, державної ветеринарної медицини, карантинної служби й місцевих органів виконавчої влади. А реалізовуватимуть — юрособи, що мають на це відповідний дозвіл. 

Можливі й інші сценарії: 

• лікарські засоби стали такими, що не підлягають подальшому використанню, без перетину кордону  
• стали непридатними вже після ввезення на територію України

У цьому разі утилізацію фінансуватиме заклад охорони здоров’я, якщо отримає товар у користування і відобразить його на балансі. Інші особливості можуть визначати документи, складені у зв’язку з наданням благодійної/гуманітарної допомоги.