Відповідь
Як нараховувати коронавірусні доплати 2021
Відповідь підготовлена з огляду на те, що питання стосується декларування з метою боротьби з корупцією.
Отже, щоб надати відповідь на запитання чи повинні керівник, заступники керівника та головний бухгалтер комунального закладу охорони здоров’я подавати щорічну декларацію, необхідно з’ясувати, чи є зазначені особи суб’єктами декларування.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700), посадові особи юридичних осіб публічного права (особи, зазначені у підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону), зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Зокрема, до суб’єктів декларування підпункт «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700 віднесено посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 (особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) частини першої цієї статті, осіб, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України (ЦК), юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Господарський кодекс України (ГК), в частині 1 статті 78 визначає, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління, а орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника — відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Чи належать медзаклади-КНП до юридичних осіб публічного права
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у своєму рішенні від 11.08.2016 № 3 роз’яснило застосування окремих положень Закону № 1700 стосовно заходів фінансового контролю» (далі — Роз’яснення).
Відповідно до пункту 3.2. Роз’яснення (з урахуванням останніх змін від 19.02.2019), з урахуванням положень ЦК, ГК, інших законів України, можуть бути сформульовані найбільш суттєві ознаки юридичної особи публічного права:
1) створення юридичної особи на підставі розпорядчого акта Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а у випадках, встановлених законом, - і на підставі установчого документа
2) визначення порядку створення та правового статусу юридичної особи Конституцією України або законом України, який є відмінним від ЦК України та законів України, що прийняті відповідно до ЦК України
3) метою та основним видом діяльності юридичної особи є реалізація останньою публічних функцій держави чи територіальної громади, які покладені на них Конституцією України та законом
4) наявність у юридичної особи не загальної, а спеціальної правоздатності
5) відсутність у юридичних осіб майна, закріпленого на самостійному речовому праві
6) допоміжний характер підприємницької діяльності юридичної особи публічного права до її основної діяльності
7) покладення юридичної відповідальності на державу, АР Крим, органи місцевого самоврядування за діяльність такої юридичної особи
При цьому юридичній особі публічного права не обов’язково мають бути притаманні зазначені ознаки в сукупності.
Таким чином, комунальні підприємства, зокрема комунальні заклади охорони здоров’я, можна віднести до юридичних осіб публічного права.
Посадові особи юридичних осіб публічного права
Вказане має значення у цілях визначення су’єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700 (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700). Слід зазначити, що сам Закон № 1700 не визначає поняття «посадових осіб». Однак, відповідно до пункту 3.2 Роз’яснення під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.
Відповідно до пункту 3.1 Роз’яснення:
- адміністративно-господарські функції (обов’язки) — це обов’язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо
- організаційно-розпорядчі функції (обов’язки) — це обов’язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо)
Тобто, посадовими особами юридичних осіб публічного права, які є підприємствами, є керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту. Інші працівники таких юридичних осіб можуть бути віднесені до посадових осіб юридичних осіб публічного права за умови визнання їх посадовими особами статутом відповідного підприємства та/або здійснення ними організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.
Хто подає декларацію
Разом з цим, НАЗК у своєму Роз’ясненні звертає увагу, що у цілях визначення суб’єктів декларування, згідно із Законом № 1700, слід застосовувати вужче тлумачення і вважати службовими, посадовими особами — суб’єктами декларування лише тих працівників, на яких покладено відповідні обов'язки на постійній основі. Наприклад, наявність у посадовій інструкції працівника (спеціаліста, головного спеціаліста тощо) положення про те, що він може виконувати певні додаткові організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки на час відсутності керівника структурного підрозділу, не є достатнім для того, щоб вважати такого працівника посадовою чи службовою особою, яка є суб’єктом декларування відповідно до Закону № 1700. Цей висновок не змінюється навіть у разі фактичного виконання таких обов’язків упродовж звітного періоду. Тобто в разі тимчасового виконання працівником організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на час відсутності керівника підрозділу у звітному періоді у нього не виникає обов’язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за цей період.
Однак в цілях декларування необхідно враховувати частину 5 статті 45 Закону № 1700, відповідно до якої дія розділу VII («Фінансовий контроль«) цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня), освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників), науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ), культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам'яті, фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання, військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також військових посадових осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, крім військовослужбовців, які проходять військову службу у військових комісаріатах.
Таким чином, законодавством покладено обов’язок на подання щорічної декларації саме на керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня.
Всі інші посадові особи закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я, зокрема, заступники та головний бухгалтер комунального медичного закладу, підпадають від виключення, а отже, звільняються від обов’язку подавати щорічну декларацію.
ДАНО: витрати ЗОЗ на заробітну плату — 94%, на лікувальний процес — 6%. ЗАВДАННЯ: забезпечити якісну медичну допомогу
