За яких умов керівники медзакладів можуть практикувати лабораторний аутсорсинг

1062

Запитання

Цікавить правове підгрунтя, конкретні законодавчі документи, на підставі яких та посилаючись на які керівники державних медзакладів можуть практикувати лабораторний аутсорсинг. (Орфографія і пунктуація автора збережені)

Відповідь

Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII (далі — Закон № 2168) запроваджена програма державних гарантій медичного обслуговування населення (далі — Програма). Вона визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами. Програма визначає перелік та обсяг медичних послуг і лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів держбюджету.

Як медзакладу-КНП упровадити платні послуги

При цьому медичні послуги та лікарські засоби, які не включені до Програми, не підлягають оплаті за рахунок коштів держбюджету, що передбачені на реалізацію Програми. Але вони можуть покриватися за рахунок коштів держбюджету, що передбачені на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб, а таож з інших джерел, не заборонених законодавством (ч. 3 ст. 4 Закону № 2168).

У закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, які є надавачами медичних послуг за Програмою, обсяг платних медичних послуг, які не входять до Програми, може складати не більше 20 відсотків від обсягу всіх наданих послуг (ч. 11 ст. 10 Закону № 2168).

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» від 06.04.2017 № 2002-VIII (далі — Закон № 2002) вніс зміни до статті 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я. Відтепер заклади охорони здоров’я можуть використовувати для підвищення рівня якості медичного обслуговування населення кошти, отримані від юридичних та фізичних осіб, якщо інше не встановлено законом. Медзаклади встановлюють плату за послуги з медичного обслуговування, які надають поза договорами про медичне обслуговування населення, укладеними з головними розпорядниками бюджетних коштів, у порядку, встановленому законом. Перелік платних послуг з медичного обслуговування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

До переліку платних послуг, які надають згідно з функціональними повноваженнями державні та комунальні заклади охорони здоров’я, віднесено і лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря, зокрема із застосуванням телемедицини (п. 13 Переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженого постановою КМУ від 17.09.1996 № 1138).

Однак, згідно з пунктом 12 додатку до постанови КМУ від 25.12.1996 № 1548 (далі — Постанова № 1548), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють), зокрема, тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров’я, крім закладів охорони здоров’я МВС, окремих науково-дослідних установ Національної академії медичних наук, які є учасниками пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги.

Простежується невідповідність норм законодавства, зокрема, не приведення у відповідність Постанови № 1548 до Закону № 2002, яким передбачено можливість самостійно встановати плату за послуги з медичного обслуговування, що надаються поза договорами про медичне обслуговування населення. Хоча пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 2002 встановлено обов’язок КМУ привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Наразі МОЗ притримується позиції необхідності погодження тарифів на платні медичні послуги, як це передбачено законом.

Таким чином, керівники державних медзакладів можуть практикувати лабораторний аутсорсинг за таких умов:

  • обсяг платних медичних послуг може складати не більше 20% від обсягу всіх наданих послуг таким медзакладом
  • платні послуги не повинні покривати послуги, що встановлені програмою медичних гарантій, (тобто, якщо певні види лабораторної діагностики передбачені програмою медичних гарантій, вони не можуть бути надані на платній основі)
  • вартість платних медичних послуг з лабораторної діагностики підлягає погодженню з відповідним бюджетним розпорядником

Зміни у ліцензуванні медичної практики у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою