Упровадження електронної системи охорони здоров’я є частиною реформи, яка сприятиме зникненню корупційних ризиків у медичній галузі. Без її втілення подолати приховані побори, «благодійні внески» та проконтролювати ефективність використання державних коштів практично неможливо. Про це заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк під час форуму, присвяченого Міжнародному дню боротьби з корупцією.
«Ми впевнені, що не можна ефективно реалізувати медичну реформу без електронізації сфери охорони здоров’я, тобто створення в Україні системи eHealth. Експерти наполягають, що eHealth повинна бути частиною загальної стратегії охорони здоров’я і ми з ними погоджуємось», — зазначив Ковтонюк. Він нагадав, що сьогодні такі системи запроваджені в США, Британії, Німеччині, а також у пострадянських країнах — Латвії та Естонії.
Як розповів учасникам форуму заступник міністра, є різні моделі створення eHealth, які залежать від мети, принципу фінансування та організації охорони здоров’я в країні. Але основні їхні завдання є спільними: підконтрольність фінансування, підвищення якості та зручності медичних послуг, прозорість діяльності системи шляхом фіксації дій та ефективніше використання видатків на сферу охорони здоров’я. У МОЗ також переконані, що для охорони здоров’я важливо досягти принципу інтероперабельності — однакового зчитування та відображення інформації, незалежно від того, де обслуговується пацієнт — у Києві, Чернігові, Львові чи Харкові.
В Україні вже є позитивний досвід Одеси, де технології допомогли частково побороти корупцію в лікарнях. Завдяки проекту «Є ліки» інформація про безкоштовні ліки у закладах тепер зібрана і відкрита на одному сайті, а також доступна через мобільний додаток. Проект стартував у квітні 2016 року. До нього залучені 113 лікувальних установ та 25 тисяч користувачів.
Павло Ковтонюк наголосив, що МОЗ планує запустити перші в Україні елементи eHealth вже в 2017 році, починаючи з електронізації первинної ланки. Це дасть змогу відстежувати договори між лікарем та пацієнтом, а також чітко контролювати рух коштів. Маючи чіткі правила гри у вигляді гарантованого пакету послуг і контрактів, а також спостерігаючи рух коштів, лікарі будуть зацікавлені працювати якісніше, залучати більше пацієнтів, оскільки від цього залежатиме їхня грошова компенсація. Крім того, буде вирішена проблема з листками непрацездатності. За підрахунками незалежних експертів, щороку в Україні видають близько 10-12 млн. листків непрацездатності. У 5-10% випадків ці листки виписують необгрунтовано, а третину видають з порушеннями. Це призводить до значних фінансових втрат бюджетних коштів, що майже на 2/3 формуються за рахунок відрахувань роботодавців, а втрати за різними підрахунками становлять від 300 до 900 млн грн.
Наступними кроками стануть електронізація вторинної ланки та спеціалізованих послуг.
