МОЗ затвердило протокол медичної допомоги при залізодефіцитній анемії у дітей та дорослих

Документ встановлює єдиний підхід до профілактики, діагностики, лікування та подальшого спостереження пацієнтів із дефіцитом заліза (далі — ДЗ) і залізодефіцитною анемією (далі — ЗДА). Протокол охоплює дітей і дорослих та акцентує на ранньому виявленні ДЗ, ще до розвитку клінічно вираженої анемії. Для груп ризику передбачені заходи профілактики, зокрема профілактичний прийом лікарських засобів заліза.

Для підтвердження ДЗ і ЗДА призначають загальний аналіз крові, визначення сироваткового феритину та С-реактивного білка. При запаленні та окремих хронічних захворюваннях феритин оцінюють з урахуванням скоригованих порогових значень. Проте діагностика на цьому не завершується — потрібно встановити причину дефіциту заліза.

Чоловікам і жінкам у постменопаузі із ЗДА передбачено обстеження верхніх і нижніх відділів шлунково-кишкового тракту, а дівчатам і жінкам репродуктивного віку — пошук гінекологічних причин крововтрати.

Стандарти і протоколи, які МОЗ затвердило у 2021—2026 роках

При ДЗ та легкій або помірній ЗДА лікування починають із пероральних лікарських засобів заліза. Відповідь на терапію оцінюють через 2—4 тижні від її початку: якщо гемоглобін підвищився менш ніж на 10 г/л, необхідно шукати причину недостатньої ефективності лікування.

Недостатня відповідь на терапію, а також непереносимість пероральних засобів, порушення всмоктування чи потреба швидко поповнити запаси заліза є підставою для направлення пацієнта на спеціалізований рівень для внутрішньовенного введення. Якщо ж лікування ефективне, після нормалізації гемоглобіну пероральні лікарські засоби заліза продовжують приймати ще щонайменше три місяці для поповнення запасів заліза.

Крім того, у окремих клінічних ситуацій протокол містить алгоритми для дітей, вагітних і породіль та пацієнтів із хронічною хворобою нирок. Окремо визначені правила безпечного внутрішньовенного введення заліза та дії медпрацівників у разі реакцій на інфузію.