Обладнання для проведення дуонденального зондування:
- стерильний дуоденальний зонд
- штатив із пробірками
- стимулятор для жовчного міхура (25-40 мл 33 % магнію сульфату, 10 % розчину сорбіту або холецистокінін)
- шприц для аспірації
- шприц Жане
- шприц для ін’єкцій (якщо використовується холецистокінін)
- грілка
- валик
Читайте: "Информированное добровольное согласие пациента: принципы, документация, юридические аспекты"
Дуоденальне зондування (фракційний спосіб)
КРОК 1: Підготовка до процедури | Пояснити пацієнту хід процедури й отримати згоду на її проведення |
КРОК 2 | Визначити відстань, на яку пацієнт повинен проковтнути зонд. Зонд має три позначки: перша — на відстані 40-45 см від оливи і відповідає розміщенню оливи в кардіальній частині шлунка, друга — 70 см, відповідає відстані від різців до воротаря, третя — 80-90 см, відповідає відстані від різців до місця впадання загальної жовчної протоки в дванадцятипалу кишку |
КРОК 3 | Запропонувати пацієнту сісти на стілець або кушетку |
КРОК 4 | Обробити руки. Надіти рукавички, покласти рушник на груди і шию пацієнта |
КРОК 5 | Взяти зонд на відстані 10-15 см від оливи, а лівою рукою підтримувати його вільний кінець (до уведення зонд має бути в морозильній камері впродовж 1,5 год) |
КРОК 6: Виконання процедури | Запропонувати пацієнту відкрити рот, покласти зонд на корінь язика, а потім просунути його глибше в глотку. Пацієнт при цьому має робити активні ковтальні рухи. Під час кожного ковтального руху зонд буде проходити у шлунок до потрібної позначки |
КРОК 7 | Щоб перевірити розташування зонда, до нього приєднують шприц. Якщо під час аспірації в шприц надходить каламутна рідина жовтого кольору, олива в шлунку, якщо ні — підтягнути зонд до себе і запропонувати заковтнути його ще раз |
КРОК 8 | Якщо зонд у шлунку — запропонувати пацієнту походити 15–20 хв. і повільно ковтати зонд до 2-ї позначки (). Тривалість заковтування — 40-60 хв. Потім покласти його на правий бік, підкласти під таз валик або згорнуту ковдру, а під праве підребер’я — теплу грілку. |
КРОК 9 | Після заковтування зонда до 3-ї позначки (80—90 см) опустити його вільний кінець у пробірку. Примітка: штатив із пробірками установлюють нижче від кушетки |
КРОК 10 | За наявності оливи в дванадцятипалій кишці в пробірку надходить світло-жовта рідина —дуоденальний вміст — порція А. За 20-30 хв надходить 25-40 мл цієї порції (2-3 пробірки). Примітка: якщо рідина не надходить у пробірку, потрібно перевірити розташування зонда за допомогою уведення в нього шприцом повітря: якщо зонд у дванадцятипалій кишці, то уведення повітря не супроводжується ніякими звуковими ефектами; якщо зонд все ще в шлунку — після уведення повітря відзначаються характерні клекітливі звуки |
КРОК 11 | Після отримання порції А необхідно ввести в зонд за допомогою шприца Жане стимулятор жовчного міхура (25-40 мл 33 % розчину магнію сульфату або 30-40 мл 40 % розчину сорбіту) |
КРОК 12 | Перемістити кінець зонда у наступну пробірку |
КРОК 13 | Через 10-15 хв після уведення стимулятора в пробірку починає надходити порція В — міхурова жовч. Тривалість отримання порції В: за 20-30 хв — 30-60 мл жовчі (4-6 пробірок). Примітка: для своєчасного виявлення порції С необхідно уважно стежити за кольором жовчі при отриманні порції В: у разі появи рідини світлого кольору — перемістити зонд в іншу пробірку. Позначити порції |
КРОК 14 | Перемістити зонд у наступну пробірку для отримання порції С: за 20-30 хв — 15-20 мл жовчі (1-2 пробірки) |
КРОК 15: Закінчення процедури | Вийняти зонд повільними поступовими рухами, протираючи його серветкою |
КРОК 16 | Помістити зонд у дезінфекційний розчин |
КРОК 17 | Зняти рукавички. Обробити руки |
КРОК 18 | Зробити запис у журналі обліку процедур (форма 029-о) |
КРОК 19 | Промаркувати пробірки і доставити їх у лабораторію з направленням, зазначивши відділення, прізвище, ім’я і по батькові пацієнта |
Скачайте алгоритм проведення дуодендального зондування фракційним способом
