Реклама ліків: що мають знати медичні працівники?

Правила розміщення медичної реклами ліків в інтернеті та в місцях продажу лікарських засобів

Правомірність розміщення матеріалів про Rx­-препарати для медичних працівників на веб­-сайтах спеціалізованих видань є суперечливим аспектом, адже законодавством не визначено поняття «спеціалізоване видання». Якщо розуміти видання тільки як друкований продукт, то публікування інформації про лікарський засіб на сайті вважатиметься порушенням. Із іншого боку, такі дані можуть розміщуватися на сайтах спеціалізованих видань. Коли є друкований варіант матеріалу, до якого немає зауважень, то запитань до його електронної версії не має виникати, адже електронний варіант просто дублює друкований текст.

Розміщення в інтернеті матеріалів для широкого кола має свої особливості. Такі матеріали можна публікувати на сайтах виробників або продавців лише за умови одержання згоди від споживачів. Наприклад, користувач зможе зайти на веб­-сторінку лише якщо натисне «так», ознайомившись із повідомленням, орієнтовно, такого змісту: «Я — споживач і прошу надати можливість ознайомитися з інформацією про ваші товари дистанційно (в електронному режимі)».

Читайте: "Медицинские отходы: классификация и правила уничтожения"

Безоплатне розповсюдження зразків товарів є заходом рекламного характеру, а тому передавання безкоштовних зразків Rx-­препаратів лікарям навіть на конференціях, виставках, симпозіумах та інших подібних вузькопрофільних медичних заходах заборонене, власне, як і інші види реклами ліків.

Зазначимо, що оскільки в Україні роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється лише через аптеки або у приміщеннях фельдшерських, фельдшерсько-­акушерських пунктів, сільських, дільничних лікарень, амбулаторіях, амбулаторіях загальної практики — сімейної медицини працівниками цих закладів, які мають медичну освіту, на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, то споживачі мають право отримати інформацію про продукцію, а саме про лікарські засоби, у вказаних місцях їх продажу.

Читайте: "Правила використання медичних рукавичок"

Таку інформацію може бути доведено до відома споживачів виробником (продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях реалізації, а також за згодою споживача доводитися до його відома через засоби дистанційного зв’язку.

Згідно із частиною сьомою статті 8 Закону про рекламу, а також відповідно до статті 15 Закону про захист прав споживачів розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Відповідно до пункту 2 листа Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації «Про застосування окремих положень Закону України «Про рекламу» у редакції від 11 липня 2003 року» від 01.10.2003 щодо розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях реалізації товару мають на увазі інформацію про товар та/або його виробника, яка об’єктивно необхідна споживачу для здійснення свідомого вибору товару, його належного використання, захисту своїх споживчих прав тощо (інформація про дійсні споживчі якості товару, про порядок його застосування, утилізації, про належні дії споживача у тих чи тих випадках у зв’язку з придбанням та використанням товару, контактна інформація про виробника тощо). Така інформація не може містити закликів до придбання або непридбання того чи того товару, закликів скористатися послугами того чи того виробника тощо.

Читайте: "Особливо небезпечні інфекції: стандарти дій медичного персоналу"

Крім того, положеннями листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 31.10.2003 № 6253 визначено, що інформація про належним чином зареєстровані лікарські засоби в пунктах їх продажу не вважається рекламою, оскільки на неї розповсюджується дія частини сьомої статті 8 Закону про рекламу, однак при наданні такої інформації необхідно враховувати особливості рекламування лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, зазначені у статті 21 цього закону.

Обмеження для медичних і фармацевтичних працівників щодо рекламування лікарських засобів

Новелою чинного законодавства у сфері медичної реклами (яка перебуває на перетині із етичними міркуваннями, а також вимогами щодо недопущення вчинення медичними працівниками корупційних діянь) стало включення Законом України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо встановлення обмежень для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності» від 04.07.2012 № 5036­VI до розділу X Основ законодавства України про охорону здоров’я статті 78¹ такого змісту:

На жаль, нині часто трапляються порушення вказаної у статті 78¹ заборони. Хоча через низький рівень правової свідомості та страх постати у невигідному становищі перед лікарем, до якого пацієнт згодом змушений буде звернутися знову, ситуація із рекламуванням медичними працівниками лікарських засобів не набуває розголосу, та все ж, це залишається на совісті лікарів. Однак виявлення і фіксування таких порушень матиме негативний вплив як на репутацію лікаря, так і на репутацію закладу охорони здоров’я, в якому працює цей лікар, тому керівництву закладів охорони здоров’я необхідно стежити, аби такі інциденти не виникали та відповідно реагувати на неправомірну поведінку підлеглих.

Читайте: "Профілактика післяопераційних інфекцій"

Відповідальність за порушення законодавства щодо медичної реклами

Відповідно до статті 27 Закону про рекламу особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-­правову, адміністративну та кримінальну відповідальність за законом.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні у:

• замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

• наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

• замовленні розповсюдження реклами, забороненої за­коном;

• недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

• порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Читайте: "Iнфекційна безпека медичного персоналу: розробляємо план заходів"

Відповідно до частини першої статті 26 Закону про рекламу контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

• центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів — щодо захисту прав споживачів реклами;

• Антимонопольний комітет України — щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

• Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення — щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

Читайте: "Післядипломна освіта медсестер"

Перелік умов, за яких на несумлінних рекламодавців накладають штраф, наведено у Додатку.

Штрафи також накладають на рекламодавців у разі, якщо вони розповсюджують рекламу ліків тощо самостійно, а також на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку розповсюдження та розміщення реклами, зокрема у:

• рекламуванні ліків так, що не зрозуміло, чи є наведене повідомлення рекламою, а рекламований товар — лікарським засобом;

• рекламуванні послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають, без спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством), виданого Міністерством охорони здоров’я України або уповноваженим ним органом.

Розміри штрафів обраховуються залежно від вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами.