Клініко-економічний аналіз — це порівняльний аналіз, що використовують у медичній практиці при застосуванні різних методів діагностики, профілактики, медикаментозного та немедикаментозного лікування, реабілітації, методів хірургічного втручання. Метою проведення цього аналізу є порівняння результатів і пов’язаних з ними витрат, а також вибір з усіх досліджених методів найбільш клінічно результативного й економічно доцільного.
Читайте: "Накривання стерильного стола — алгоритм"
Універсальність такого виду аналізу полягає у тому, що за його допомогою можна визначити економічну доцільність будьяких медичних втручань.
Виділяють такі типи економічного аналізу:
за організацією проведення | зовнішній — здійснюють контрольні органи на основі публічної фінансової звітності; внутрішній — проводять аналітики медичного закладу з метою планування діяльності, зменшення фінансових витрат |
за часом проведення | попередній — вивчення умов і можливих результатів діяльності; оперативний — дослідження поточної фінансової діяльності; кінцевий — аналіз результатів діяльності та фінансового стану за звітний період |
Читайте: "Профілактика вірусних інфекцій у медичному закладі: алгоритми для працівників"
Принципи клініко-економічного аналізу
Виділяють шість принципів клініко-економічного аналізу.
1. Альтернативність. Для того, щоб зробити правильний вибір конкретної технології як на індивідуальному, так і на популяційному рівні, необхідно врахувати всі відомі альтернативи і лише після їх порівняння провести клініко-економічний аналіз.
2. Визначення напряму дослідження. Правильно обрати технологію можна лише у тому випадку, якщо чітко встановлено напрям дослідження, тобто в якому закладі і в межах якого бюджету воно буде проводитися.
3. Комплексність. Поєднання аналізу витрат і показників ефективності має здійснюватися з урахуванням практичної реалізації. Це означає, що метою аналізу є не пошук найдешевших технологій, а розрахунок витрат, необхідних для досягнення бажаної ефективності, та порівняння цих витрат з наявними ресурсами.
4. Доказовість. За основу клініко-економічного аналізу беруть дослідження, в яких з певним ступенем достовірності доведено клінічні ефекти застосування медичних технологій, надано переконливу оцінку витрат.
5. Повний обсяг дослідження. Проведення клініко-економічного аналізу передбачає розрахунок усіх видів витрат і всіх показників ефективності.
6. Точність. Клініко-економічний аналіз базується на точних клінічних і соціальних дослідженнях, при його проведенні обов’язково використовуються статистичні методи обробки даних з аналізом чутливості та дисконтуванням.
Читайте: "Санітарний одяг для медичних працівників операційної: нормативи"
Етапи проведення клініко-економічного аналізу
До етапів проведення клініко-економічного аналізу належать підготовка, власне дослідження, завершення аналізу.
На етапі підготовки визначають актуальність дослідження, мету використання клініко-економічного аналізу, формулюють проблеми. До проблем можуть відносити необгрунтовані лікарські призначення та поліпрагмазію, низьку якість лікування через використання застарілих медичних технологій, схильність пацієнтів до використання неправильних схем лікування, призначення зайвих діагностичних і лікувальних заходів. Цей етап передбачає:
- пошук і вивчення даних про ефективність, безпечність і економічну доцільність застосування досліджуваної технології, формулювання досліджуваної проблеми;
- обрання альтернативної технології для порівняння її з досліджуваною;
- встановлення критеріїв оцінки ефективності обраної технології;
- визначення мети і завдань дослідження — наприклад, аналіз витрат, економія ресурсів та оптимізація витрат, розрахунок тарифів на медичні послуги, впровадження системи управління якістю.
Читайте: "Использование бактерицидных ламп: виды и условия применения"
Етап дослідження також передбачає певну послідовність дій:
- аналіз і розрахунок ефективності та безпечності альтернативних технологій; їх здійснюють, використовуючи інформацію з обраних під час підготовки джерел — дані про лікарські засоби, медичні послуги, ціни на лікарські препарати, ціни на медичні послуги тощо;
- власне аналізування даних, а за необхідності — побудова моделей та їх аналіз;
- дисконтування й аналіз чутливості.
Етап завершення передбачає написання аналітичного звіту.
Читайте: "Паліативна допомога: порядок надання та організація"
Методи клініко-економічного аналізу
Хоча методи аналізу дають змогу отримати кількісні характеристики розміру витрат і результатів програм, вони є лише межами, в яких визначають економічні чинники, що впливають на прийняття рішення. Показники, які використовують під час клініко-економічного аналізу, будуть домінувати при ухваленні конкретного рішення чи виступати обмеженням для економічної оцінки та істотно знижувати її корисність у конкретній ситуації, і це, насамкінець, залишиться на розсуд особи, яка приймає рішення.
Характеристики методів клініко-економічного аналізу з вимірюванням витрат у грошовому еквіваленті
Метод аналізу | Ідентифікація результатів | Вимірювання результатів |
Аналіз «мінімізації витрат» | Результати ідентичні у всіх відношеннях | Не виконується |
Аналіз «витрати — ефективність» або вартісний аналіз ефективності | Ефект застосування спільний для обох варіантів, однак ступінь його досягнення різний | Провадиться в натуральних показниках (додаткові роки життя, скорочення кількості днів непрацездатності тощо) |
Аналіз «витрати — корисність» або вартісно утилітарний аналіз «витрати — корисність» | Ефект застосування альтернативних технологій необов’язково збігається для обох варіантів, ступінь досягнення одного й того самого результату може бути різним | Провадиться в грошовому еквіваленті |
Аналіз «витрати — прибуток» або вартісний аналіз прибутку,«витрати — вигода»(Cost benefit analysis) | Ефект застосування альтернативних технологій необов’язково збігається для обох варіантів, ступінь досягнення одного й того самого результату може бути різним | Провадиться в днях або (частіше) роках здорового життя, скорегованих на його якість |
