Переважна більшість представників середнього медичного персоналу — це жінки. Тому профілактику серцево-судинних захворювань (далі — ССЗ) варто розглядати з урахуванням особливостей жіночого організму.
Ризик розвитку в жінки ССЗ мінімальний, допоки в неї збережена менструальна функція. Адже жіночі статеві гормони, що циклічно виробляє організм, оберігають жінку від розвитку ССЗ, зокрема ішемічної хвороби серця й стенокардії. Чоловіки такого природного захисту позбавлені, тому достатньо часто вже в 35–40 років у них виникають проблеми, пов’язані з відкладенням холестерину на стінках судин.
Читайте: "Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій"
Під час клімактеричної гормональної перебудови в жіночому організмі відбуваються зміни. Ситуація змінюється: жінки «наздоганяють» чоловіків свого віку за кількістю випадків ССЗ. Значно збільшується кількість первинних випадків захворювання на гіпертонію, ішемічну хворобу серця та стенокардію.
У наш час кардіологія зробила значний крок уперед. Завдяки появі сучасних кардіологічних препаратів вдається подовжити життя людям, які страждають на ССЗ, на 10–15 років. Для порівняння, сучасні методи лікування в онкології дають змогу продовжити життя людям від моменту встановлення онкологічного діагнозу на 6–8 місяців.
Вкрай важливо знати, в чому полягає профілактика серцево-судинних захворювань у медичних сестер та на що насамперед варто звернути увагу.
Читайте: "Доказова медицина на практиці"
Підвищення артеріального тиску як перший симптом
У більшості випадків розвиток ССЗ розпочинається з підвищення артеріального тиску, тобто розвитку гіпертонічної хвороби. Тому до показників артеріального тиску вище 130/80 мм рт. ст. варто поставитися серйозно та звернутися до лікаря. Лікар визначить ступінь ризику розвитку гіпертонічної хвороби та підкаже подальші лікувально-профілактичні дії.
Гіпертонія призводить до появи таких проблем зі здоров’ям:
- зниження якості життя через головний біль, запаморочення, шум у вухах, біль у серці;
- ризик виникнення інсультів та інфарктів;
- порушення функцій мозку, сітківки ока, серця, нирок та судин.
Зазначимо, що є «щасливчики», які не відчувають стрибків артеріального тиску навіть до критичних показників. Їм не знайомі головний біль, запаморочення, шум у вухах, біль у серці за високого артеріального тиску. Однак саме через неможливість відчувати рівень артеріального тиску збільшується ризик розвитку інсультів та інфарктів. Ступінь ризику в кожної людини різний, тому дехто вважає, що не варто витрачати гроші, постійно вживати ліки й «садити» печінку.
Саме на цьому етапі слід усвідомити ще одну проблему, яку викликає постійне підвищення артеріального тиску. У нашому організмі є органи та системи, робота яких не пов’язана з рівнем системного артеріального тиску, зокрема печінка, м’язи, легені, шкіра. Їх функція не постраждає, навіть якщо цифри на тонометрі будуть загрозливими.
Утім є органи та системи, функція яких безпосередньо пов’язана з рівнем артеріального тиску — це мозок, сітківка ока, серце, нирки й судини. Їх ще називають органами-мішенями. Як би добре не почувалася людина за підвищеного артеріального тиску, усе одно функція цих органів порушується, навіть якщо не буде інсульту або інфаркту. Поступово розвиватимуться:
- серцева та ниркова недостатність;
- енцефалопатія;
- зниження зору.
Наслідки цих процесів можуть бути важкими. Тож краще вчасно вжити заходів профілактики серцево-судинних захворювань, аніж лікувати.
Читайте: "Фармаконагляд у ЛПЗ за новими правилами"
Чинники серцево-судинних захворювань
Під час розвитку будь-якого захворювання завжди відіграють роль чинники:
що не модифікуються — на них не можна вплинути;
що модифікуються — людина може їх змінити.
Чинники, що не модифікуються, спричиняють схильність до захворювання, чинники, що модифікуються, — провокують його розвиток.
Розглянемо кожен із зазначених чинників детальніше, щоб знати з якими факторами працювати в межах профілактики серцево-судинних захворювань.
Читайте: "Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведення"
Рівень фізичної активності
Спорт і помірна фізична активність – один з головних засобів профілактики серцево-судинних захворювань. За день необхідно проходити не менше п’яти кілометрів або бігати, плавати чи їздити на велосипеді. Це так звані кардіонавантаження, що тренують серцево-судинну систему людини. Їх особливість — мала інтенсивність і велика тривалість.
За таких навантажень організм отримує більше кисню, ніж необхідно для їх виконання. Тобто організм збагачується киснем, що сприяє розширенню дрібних судин, поліпшує системний і периферійний кровообіг.
При систематичних кардіонавантаженнях знижується рівень холестерину в крові, поліпшується функція ендотелію та уповільнюється процес розвитку атеросклерозу.
Вага
Усупереч поширеній думці, абсолютна вага людини не є істотним критерієм під час оцінювання ступеня ризику розвитку ССЗ. Значення має лише індекс маси тіла. Однак можна не вираховувати його. Є ще простіший спосіб визначити ризик розвитку ССЗ, вимірявши об’єм талії. Якщо ваша талія понад 80 см (максимум 89 см), а у чоловіків 94 см (максимум 102 см), неважливо за якої ваги, — це привід замислитися.
Річ у тім, що відкладення жиру за типом «яблука» або «груші» говорить про порушення обміну речовин, зокрема обміну холестерину. За зменшення жирових відкладень саме на талії значно зменшується ризик ССЗ, навіть якщо загальна маса тіла залишається незмінною. Водночас зниження ваги на 10 кг знижує артеріальний тиск без застосування ліків на 10–30 мм рт. ст.
Читайте: "Медична допомога ВІЛ-інфікованим пацієнтам чи хворим на СНІД в Україні"
Вживання солоної їжі
Природа запрограмувала постійність внутрішнього середовища людського організму, так званий гомеостаз. Тому концентрація солі (натрію) в організмі людини має бути незмінною. Однак якщо людина вживає багато солі і таким чином штучно підвищує її концентрацію в організмі, то для забезпечення гомеостазу в ньому затримуватиметься вода для її «розбавлення».
Унаслідок цього набрякають усі тканини, зокрема й стінки судин. Набряклі судини втрачають свою еластичність, а накопичення іонів натрію в їхніх стінках збільшує ризик виникнення спазмів. До речі, саме спазм судин спричиняє підвищення артеріального тиску, а тому здорова їжа без надлишку солі відіграє важливу роль не лише у профілактиці серцево-судинних захворювань, а й інших проблем зі здоров’ям.
До того ж, від затримки води в організмі збільшується об’єм крові, що спричиняє підвищене навантаження на серце. Адже йому доводиться марно перекачувати зайвий об’єм рідини. А за наявності тих чи тих проблем із серцево-судинною системою таке навантаження може бути надмірним та спричинити ускладнення — від гіпертонічного кризу й аритмії до інфаркту і набряку легенів.
Зменшення кількості солі в раціоні сприяє:
- виведенню зайвої рідини;
- зниженню артеріального тиску;
- зменшенню навантаження на серце;
- поліпшенню дії гіпотензивних та сечогінних препаратів;
- усуненню ризиків виникнення важких ускладнень.
За зменшення солі в раціоні є практична вигода — ліпше діють гіпотензивні та сечогінні препарати, тому лікар призначає меншу їх кількість. А це у свою чергу знижує навантаження на печінку та здешевлює вартість лікування.
Читайте: "Ядерна медицина в Україні"
Рівень холестерину та цукру в крові
Рівень холестерину показує ступінь кардіального ризику, а саме на що очікувати в майбутньому. Для визначення рівня холестерину необхідно зробити відповідний аналіз крові і з результатом звернутися до лікаря. Лише він може оцінити результати аналізу, визначити ступінь ризику та призначити лікування. Лікування полягає в поєднанні дієти з прийомом лікарських препаратів для зниження холестерину.
Принцип дієти — вживати якомога менше тваринних жирів, солодкого та якомога більше клітковини та природної їжі.
Слід зазначити, що не завжди харчові звички впливають на рівень холестерину. Зазвичай він залежить від обміну речовин і спадковості. Тож навіть якщо людина вважає, що харчуєтеся правильно, їй не зашкодить перевірити рівень холестерину в крові.
Рівень цукру в крові варто перевіряти один раз на рік. Якщо є ризик виникнення ССЗ, то частіше. Підвищення рівня цукру збільшує ризик виникнення ССЗ. Тому цей показник варто контролювати не менш прискіпливо, ніж рівень холестерину та показники артеріального тиску.
Читайте: "Атестаційна справа медичної сестри"
Куріння та вживання алкоголю
Про шкоду куріння пишуть багато, тому скажемо так: якщо ви курите, то сміливо помножте на два свій ризик отримати інфаркт, інсульт, серцеву та ниркову недостатність.
Профілактичними дозами алкоголю, тобто допустимими для щоденного прийому, є:
- для чоловіків — 30 мл чистого етанолу;
- для жінок — 15 мл чистого етанолу.
Перераховуючи на 40%-ві спиртні напої, максимальна нешкідлива доза для чоловіків — 75 мл, для жінок — 37 мл. Тобто трохи більше ніж дві столові ложки коньяку можуть бути на користь. І це за відсутності проблем з печінкою, шлунком та підшлунковою залозою. Доза ж вина буде більшою та залежить від його міцності. Проте для профілактики серцево-судинних захворювань ліпше надати перевагу червоному вину.
Стреси
Під час стресу в надниркових залозах утворюється багато адреналіну, що призводить до підвищення артеріального тиску, посилення серцебиття, спазму судин. Так, підвищується фізична витривалість людського організму. Така реакція організму людини виникла в процесі еволюції і має пристосувальний характер.
Отже, якщо стресова ситуація нетривала, то зміни в організмі фізіологічні, тобто природні. Якщо ж стрес надмірний або довготривалий, то резерви організму вичерпуються і можуть розвинутися патологічні зміни.
Серцево-судинна система найпершою реагує на стрес. Постійне збудження нервової системи призводить до стійкого спазму усіх мікросудин. Тож за стресу у молодих людей підвищується артеріальний тиск. Утім у людей зрілого віку та літніх людей реакція на стрес різноманітніша: може ускладнитися гіпертонія, що протікає стабільно, також можуть з’явитися напади стенокардії і різного виду аритмій.
Читайте: "Документація стоматологічного кабінету"
Профілактика серцево-судинних захворювань
Основа профілактики ССЗ — усунення чинників, що їх спричиняють (див. Додаток). Тож, щоб позбутися стресу, варто більше спати, збільшити фізичну активність — хоча б година прогулянок на свіжому повітрі. Адже піші прогулянки сприяють розслабленню організму, зниженню артеріального тиску.
Також варто знайти для себе хобі — у будь-якому віці людина може відкрити в собі приховані таланти. Хобі відволікатиме від стресів. Окрім того, варто подумати, чим можна допомогти іншим. Результати наукових досліджень свідчать, що люди, які безкорисливо допомагають іншим, легше витримують стресові ситуації.
Якщо ж ви відчуваєте, що не можете самостійно впоратися з обставинами, що спричинили стрес, — слід звернутися по допомогу, не запускати ситуацію. Адже що довше людина залишаєтеся без кваліфікованої допомоги, то сильніше збільшується ризик несприятливих наслідків.
Урівноваженим від природи людям легше впоратися зі стресом. Проте, якщо у вас вибуховий характер, то треба навчитися менш гостро реагувати на обставини, що склалися.
Якщо ж ви вже захворіли на одне із ССЗ, то запорука успіху довгострокового лікування — активна співпраця з лікарем. Оскільки, окрім усунення розглянутих чинників, у лікуванні ССЗ часто доводиться вдаватися до тривалого прийому лікарських препаратів.
Завдання лікаря — правильно визначити схему лікування, що відповідає особливостям саме вашого організму. А ваше — регулярно приймати лікарські препарати та інформувати лікаря про зміни в стані здоров’я для своєчасної корекції лікування.
Щоб запобігти подальшому розвитку хвороби, найліпше лікування починати, коли людина ще почувається добре, не має явних ознак захворювання. Що раніше розпочато лікування, то більше шансів на уникнення незворотних наслідків.
