Сприятливий прогноз при наданні невідкладної медичної допомоги залежить у першу чергу від своєчасності початку лікування, а не від швидкості госпіталізації. Тут важливим є не тільки те, як швидко автомобіль швидкої допомоги домчить бригаду лікарів до хворого, а ще й те (і це, мабуть, головне), як і чим обладнано автомобіль «швидкої». Адже більшість звичайних для нинішньої України «швидких» похапцем переобладнано зі звичайних мікроавтобусів на станціях технічного обслуговування чи в автопарках, і «рятівного арсеналу» на «борту» цих машин украй недостатньо.
Читайте: "Бактерицидні лампи та їх застосування у медичних закладах"
Наказом МОЗ України «Про введення національного стандарту на автомобілі швидкої медичної допомоги» від 30 липня 2009 р. № 557 затверджено єдиний Державний стандарт на санітарні автомобілі (ДСТУ 70322009). Тому автомобілі без лікувально-діагностичного обладнання, які не відповідають міжнародному стандарту EN 1789, за бюджетні кошти більше не закуповуватимуть, і автопарк медичного транспорту, зношений вже більш ніж на 80%, нарешті буде оновлено якісними автомобілями.
Перший крок — вибір шасі (моделі) автомобіля, на базі якого буде здійснюватись переобладнання в автомобіль швидкої медичної допомоги.
Згідно з ДСТУ 7032:2009, автомобілі швидкої допомоги поділяються на такі типи:
- тип А — автомобіль швидкої медичної допомоги для транспортування пацієнтів, у стані яких не передбачають змін, що можуть призвести до переходу у стан екстрених пацієнтів;
- тип В — автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги для транспортування пацієнтів, здійснення основного медичного догляду та нагляду за ними;
- тип С — реанімобіль, автомобіль швидкої медичної допомоги для транспортування пацієнтів, здійснення ускладненого догляду та нагляду за ними.
Шасі обирають залежно від того, який тип автомобіля бажає отримати лікувальний заклад внаслідок переобладнання.
Читайте: "Температурний листок – заповнюємо правильно"
Краще обирати все транспорт європейського виробництва і лише тих марок, які мають у вашій місцевості розгалужену мережу сервісних станцій. Щодо сертифікації виробників саме у МОЗ України — вона здебільшого потрібна для повернення ПДВ закладам охорони здоров’я. В усіх інших випадках достатньо стандартного пакета документів, які виробник зазвичай видає своїм клієнтам на переобладнаний медичний транспорт.
Другий крок — вибір медичного обладнання та планування медичного салону.
Від кількості обладнання та його габаритів залежить конфігурація салону: розташування полиць, кронштейнів для кріплення медичної апаратури, місць для медичного персоналу, проведення електрики, кисню та азоту (у реанімобілях), опалення, вентиляції тощо. Оскільки часто все обладнання кріпиться не до кузова автомобіля, а до металевих закладних, якими додатково армують кузов, важливо визначитися з обладнанням машини швидкої допомоги ще до початку переобладнання.
Третій крок — вибір матеріалів для переобладнання медичного салону.
Сьогодні існує кілька варіантів оздоблення медичного салону: ламінований ДВП, ламінований ДСП, пластикові панелі та панелі зі склопластику.
Читайте: "Протокол переливання крові та її компонентів: форма № 003-9/о"
Коротко розглянемо властивості цих матеріалів:
ДВП (тобто меблевий картон) — найбільш недовговічний і незручний в експлуатації, негативно реагує на погодні умови та дезінфектори: з нього швидко облуплюється покриття, з’являються тріщини на поверхні і пліснява зсередини;
ДСП (ламінована тирсоплита) — також недовговічний, крихкий, чутливий до погодних умов та дезінфекторів матеріал, до того ж дуже важкий і травматичний (меблі у медичному салоні, зроблені з цього матеріалу, мають жорсткі та гострі кути, тому становлять загрозу як для лікарів, так і для пацієнтів). Врештірешт, усі конструкції медичного салону, зроблені з ДСП, швидко розхитуються і починають гриміти під час руху;
пластикові панелі — більш вдалий варіант, однак він має кілька недоліків: медичний салон збирають з відносно невеликих панелей, з’єднаних між собою. Ці з’єднання досить складно обробляти дезінфекторами, до того ж з часом вони розходяться, починають рипіти, у шви потрапляє волога тощо. Щодо самого пластику, то, крім ламкості при прямих ударах (наприклад, при сильному ударі ліктем чи ручкою нош), він негативно реагує на низькі температури (у морози стає крихким), а також є легкозаймистим матеріалом;
панелі зі склопластику мають низький модуль пружності уздовж волокон і високу стійкість проти кручення, а також стійкість до корозії та агресивних середовищ, тому цей матеріал згодиться для виготовлення медичного салону автомобілів швидкої медичної допомоги.
Склопластик (або скловолокно, скловолокнистий пластик) — комбінований матеріал зі скловолокна й полімерного єднального компонента. Скловолокно надає композиту міцності, а єднальний компонент скріплює волокна разом, розподіляючи навантаження по всій конструкції. Матеріал має біологічну стійкість, вологостійкість і атмосферостійкість полімерів, при цьому позбавлений недоліків, властивих термопластам (тобто пластмасам і пластикам).
Читайте: "Санітарний бюлетень: пам'ятка щодо створення"
Важливі переваги склопластику:
- висока міцність та еластичність при малій вазі;
- водовідштовхувальні й антикорозійні властивості;
- стійкість до атмосферних дій та ультрафіолету;
- діелектрична, хімічна і термічна стійкість;
- низька (порівняно з металами) теплопровідність;
- експлуатація у широкому діапазоні температур — від –50 °С до +80 °С;
- широкий вибір кольорів;
- простота в експлуатації і ремонті;
- вандалостійкість;
- безпечність для здоров’я;
- пожежобезпечність;
- можливість виготовлення виробів найскладнішої конфігурації.
Для виготовлення виробів з композиційних матеріалів застосовується метод контактного формування. Це дає змогу швидко перебудувати технологічний процес і задовольнити будьякі побажання замовника щодо конструкції салону.
Сподіваємося, наш досвід і наші поради стануть Вам у пригоді при виборі автомобіля швидкої медичної допомоги.
