Відповідно до норм статті 66 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 годин. Перерва не входить до робочого часу і має надаватися, як правило, через 4 години після початку роботи.
Час початку і закінчення обідньої перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку кожного окремого закладу охорони здоров’я. Працівники використовують час обідньої перерви на свій розсуд та можуть відлучатися з місця роботи.
Якщо через умови праці перерву встановити не можна, працівникові має надаватися можливість прийому їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) закладу охорони здоров’я.
Галузевими правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.2000 № 204-о, також визначена необхідність обов’язкового встановлення перерви для працівників. Однак, правила містять і виняток: для медичних працівників лікувально-профілактичних та інших закладів охорони здоров’я, що мають 6,5-годинний або меншої тривалості робочий день, надання обідньої перерви не обов’язкове.
Отже, встановлення перерви у роботі працівників будь-якого закладу охорони здоров’я є обов’язковим, сама ж тривалість перерви не має становити більше двох годин та не входить до робочого часу. Як правило, для працівників з нормою робочого часу від 7 годин 42 хвилини до 8 годин перерва встановлюється тривалістю 30–60 хвилин.
