Питання диспансеризації населення регулює Наказ МОЗ «Про диспансеризацію населення» від 27.08.2010 № 728.
Щоб заходи з диспансеризації були ефективнішими, керівництво медичного закладу повинно подбати про покращення якості проведення медоглядів та обстежень. А це неможливо без удосконалення технічного обладнання та організації належного обліку та статистики отриманих результатів щодо кожного пацієнта.
Диспансеризація включає такі заходи:
- Організація медичних оглядів
- Проведення обстежень
- Визначення осіб, які підпадають під фактори ризику
- Діагностування хвороб та контроль
- Планування заходів для постійного контролю захворюваності та поліпшення стану здоров’я людей.
Диспансеризацію можуть проводити медичні заклади державної та комунальної форми власності. А уповноважені на це підрозділи органів виконавчої влади повинні контролювати та планувати заходи, які будуть проводитися в межах епідеміологічного нагляду та диспансеризації. Вони ж повинні подбати про організаційний супровід і облік заходів, які проводилися. Робити це потрібно в співпраці з медичними закладами, відповідальними за стан здоров'я населення на цій території.
Читайте: "Особливості заповнення форми рецептурного бланка"
Крім того, за планування заходів щодо диспансеризації відповідають також дільничий чи сімейний лікар. Робити це він має на основі обліку пацієнтів на тій території, яку обслуговує. Для полегшення та упорядкування результатів обліку виокремлюють такі групи диспансеризації:
- Діти віком 1-2 роки
- Дошкільнята 3-7 років
- Школярі віком до 15 років
- Підлітки від 15 до 18 років
- Дорослі
На основі цього поділу лікар планує графік медоглядів кожної категорії.
Диспансеризація дітей
Диспансеризація дітей віком до 18 років включає такі заходи: огляд сімейного чи дільничого лікаря, огляд стоматолога, перевірка гостроти слуху і зору, оцінка фізичного і психічного розвитку дитини, туберкулінові проби, антропометричні випробування та скринінгові тести.
Читайте: "Як правильно оформлювати та вести журнал обліку лікарських засобів"
Диспансеризація дорослих
Перш за все, заповнюється Анамнестична анкета для збору анамнезу. Вона надалі зберігається разом з формою 025/0 «Медичною карткою амбулаторного хворого».
Далі проводять вимірювання тиску, антропометричних показників, перевірку зору та слуху. Дорослим віком від 40 років потрібно проходити обстеження для визначення внутрішньочного тиску. Жінки додатково проходять огляд у лікаря-гінеколога та після 40-ка років один раз на два роки роблять маммографію. УЗД-обстеження простати обов’язкове для чоловіків віком від 40 років. Аналіз крові проводять для визначення рівня гемоглобіну, лейкоцитів, цукру, холестерину, а також визначення швидкості зсідання еритроцитів. Здають аналіз сечі на білок. Також дорослим потрібно щороку проходити електрокардіографію і рідше – один раз на два роки, робити рентген грудної клітки. Окрім того, обов’язковими в переліку є обстеження прямої кишки для осіб старших 30 років та пневмотахометрія.
Читайте: "Документи для акредитації медичного закладу: санітарно-епідемічне благополуччя"
Окрім того, лікар повинен провести огляд та направити на обстеження до вузькопрофільного лікаря для додаткового огляду чи обстеження, якщо це потрібно.
Висновки на основі проведених обстежень роблять діагностичні служби і передають їх дільничному чи сімейному лікарю.
Після цього обстежених поділяють на такі категорії:
1. Здорові (Д I)
2. Практично здорові (Д II)
3. Потребують лікування (Д III)
Перші дві групи оглянутих мають і далі раз на рік проходити профілактичні медогляди. А от хворі, які потребують лікування, повинні перебувати на спостереженні у лікарів сімейної медицини чи профільних спеціалістів.
!Важливо: результати медоглядів, які особа пройшла у іншому закладі, дійсні і можуть бути використані ще протягом 6-ти місяців.
