Право медичних працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається точно відповідно до Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» від 17 листопада 1997 р. № 1290 (Додаток 2 у редакції постанови КМУ від 13 травня 2003 р. № 679 із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 16 грудня 2004 р. № 1674; далі — Список № 1290).
Розділом ХІ «Лабораторії, науково-дослідні лабораторії, установи та організації, лабораторії вищих навчальних закладів» та розділом ХVІІ «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку № 1290 передбачено категорії медичних працівників, а також види закладів, відділень, кабінетів і робіт, працівники яких мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.
Отже, працівники, передбачені зазначеними розділами Списку № 1290, за умови зайнятості у відповідних закладах, відділеннях, кабінетах та за умови виконання робіт, зазначених у відповідній позиції, не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад, можуть мати право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.
Водночас зазначаємо, що відповідно до статей 1 і 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1997 р. № 3356-XII колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства.
Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними.
Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.
