заступник начальника КУ «ІАЦ МС» Вінницької області
Лікар центральної районної лікарні не проходив курси підвищення кваліфікації з 2005 року. Чинна атестація закінчилась у 2011 році. Лікар відмовився проходити ПАЦ і курси стажування. Як діяти в цій ситуації головному лікарю?
Зміст статті:
Чи обов’язкова атестація: наказ № 359 і наказ № 446
Дії керівника
Відповідальність керівника за неатестованого медпрацівника
Ситуацію із лікарем керівник мав вирішити ще 2011 року. Пояснимо чому.
До 2019 року лікарі підвищували кваліфікацію відповідно до Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом МОЗ «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19.12.1997 № 359 (далі — Положення № 359). Цей документ утратив чинність після того, як МОЗ прийняв новий Порядок проведення атестації лікарів, затверджений наказом від 22.02.2019 № 446 (далі — Порядок атестації).
Чи обов’язкова атестація: наказ № 359 і наказ № 446
Вимога щодо обов’язковості атестації є і в Положенні № 359, що було чинним, коли лікар вперше відмовився від атестації, і в Порядку атестації, який маємо нині.
Пригадаймо вимоги Положення № 359, які залишили в Порядку атестації. Атестацію на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводять за бажанням лікаря. Якщо лікар протягом року після закінчення п’ятирічного строку з моменту попередньої атестації не виявив бажання і не подав документи на чергову атестацію або йому за рішенням атестаційної комісії відмовили у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, він підлягає атестації на визначення знань та практичних навичок з підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» після стажування.
NB! Особи, яким присвоїли кваліфікаційну категорію, проходять атестацію на її підтвердження не рідше ніж раз на п’ять років. За бажанням спеціаліста атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії можна провести й через менший строк, але не раніше ніж через рік з моменту попередньої атестації.
Раніше, щоб пройти атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії, лікар мав подати в територіальну атестаційну комісію не пізніш як за два місяці до початку її роботи необхідні документи, а саме:
заяву
звіт про професійну діяльність за останні три роки, який затвердив керівник закладу, у якому він працює
копії дипломів, трудової книжки, сертифіката лікаря-спеціаліста або посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії, якщо таке лікар отримував раніше
свідоцтво закладу освіти або факультету удосконалення лікарів про складання іспиту після закінчення передатестаційного циклу
заповнений атестаційний листок (п. 3 розд. IV Положення № 359)
Хоч на сьогодні лікарі не зобов’язані проходити ПАЦ, раніше така вимога була.
Абзац третій пункту 1 розділу ІІ Положення № 359 визначав, що лікар, який не працював понад три роки за конкретною лікарською спеціальністю, або своєчасно не пройшов атестацію на кваліфікаційну категорію, або йому відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, не може займатися лікарською діяльністю із цієї спеціальності. Щоб повернутися до роботи, він має пройти стажування у порядку, передбаченому наказом МОЗ «Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності» від 17.03.1993 № 48.
NB! Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років (ст. 138 Кримінального кодексу України).
Експерти — про атестацію: скільки балів БПР набирати щороку, якщо лікар атестується за кількома спеціальностями? чи має значення тематика освітніх заходів, за які лікар отримав бали БПР? як діяти, якщо за один рік лікар набрав 60 балів БПР, а за інший лише 40?
Якщо лікар відмовився від стажування та атестації на звання лікаря-спеціаліста, роботодавець до 2019 року мав два варіанти:
звільнити працівника за невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП)
прийняти неатестованого лікаря за його бажанням на посаду молодшого спеціаліста з медичною освітою. (п. 9 розд ІІ Положення № 359)
NB! У новому Порядку атестації цього пункту немає. Але КЗпП ніхто не відміняв, тому негайно звільніть працівника за зазначеною статтею. Адже й Положення № 359, і новий Порядок атестації встановлюють, що лікар не має права займатися медичною практикою без атестації.
Щоб грамотно оформити звільнення за статтею 40 КЗпП, попросіть лікаря підтвердити відмову від стажування письмовою заявою або складіть акт за підписом трьох осіб, у присутності яких лікар відмовився від стажування.
Відповідальність керівника за неатестованого медпрацівника
Національна агенція за базою даних програми «Кадри» ретельно відстежує своєчасність атестації лікарів. У подібних випадках відбирає ліцензію у всього закладу, припиняє фінансування (на первинному рівні) або закупівлю послуг (на вторинному та третинному рівнях).
Поза тим, якщо неатестований із 2011 лікар досі обіймає посаду та займається медичною практикою, звільнення та кримінальна відповідальність загрожує не лише йому, а й керівнику закладу. Підстава — зайняття медичною практикою без належної освіти та за допуск до медичної практики особи без належної освіти.
Також МОЗ має підстави позбавити заклад ліцензії, адже кваліфікація працівника не відповідає ліцензійним умовам провадження медичної практики.
