13 березня — Усесвітній день обізнаності про ендометріоз. З'ясуйте, як діагностувати і лікувати ендометріоз
Близько 10% жінок репродуктивного віку страждає на ендометріоз і майже кожна друга має безпліддя. Найпоширенішою формою ендометріозу (92—94%) є генітальна, екстрагенітальна форма зустрічається в 6—8% випадків. У статті читайте про особливості діагностики, алгоритм диференційної діагностики та лікування захворювання.
Стандарти і протоколи, які МОЗ затвердило у 2021—2026 роках
Ендометріоз: нормативна база
Правила ведення пацієнток з ендометріозом визначають наступні нормативні документи:
- Наказ МОЗ від 06.04.2016 № 319 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Тактика ведення пацієнток з генітальним ендометріозом».
- Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах «Тактика ведення пацієнток з генітальним ендометріозом», 2016 рік
Класифікація ендометріозу
Під ендометріозом розуміють гормонозалежне захворювання, для якого характерне розростання ендометріоїдної тканини поза межами матки, яке спричиняє хронічну запальну реакцію.
Класифікація Американського товариства фертильності визначає наступні форми захворювання:
- поверхневий перитонеальний ендометріоз (ППЕ);
- ендометріоми яєчників; (ЕЯ)
- глибокий інфільтративний ендометріоз (ГІЕ).
При класифікації ендометріозу враховують ступінь поширення процесу, глибину ураження та тяжкість захворювання.
Етапи надання медичної допомоги при ендометріозі
Допомогу при ендометріозі пацієнтки отримують на різних рівнях надання медичної допомоги:
- первинна медична допомога;
- вторинна (спеціалізована) медична допомога – амбулаторна та стаціонарна;
- третинна (високоспеціалізована) медична допомога – амбулаторна та стаціонарна.
Обсяг допомоги на кожному з етапів її надання викладений в таблиці нижче.
Етап надання медичної допомоги | Напрямок допомоги | Обсяг медичних втручань |
Первинна медична допомога | Профілактичні заходи | Проводять роботу, що направлену на запобігання та своєчасне лікування інфекції, що передається статевим шляхом, запальних захворювань статевих органів та дисменореї: - запобігання тривалому стресу;
- профілактика гіподинамії;
- інформування про шкоду впливу нікотину, алкоголю, наркотичних речовин;
- запобігання небажаній вагітності;
- налагодження здорового харчування.
Цільовою аудиторією є дівчатка-підлітки та їх сім’ї, жінки |
Діагностика | Обсяг діагностичних заходів містить: - збір скарг та анамнезу;
- фізикальне обстеження;
- гінекологічне обстеження;
- консультацію лікаря-гінеколога
|
Лікування | Лікування об’єднує наступні напрямки: - нормалізацію режиму харчування, способу життя та фізичних навантажень;
- призначення седативних препаратів та НППЗ;
- бесіди з пацієнткою стосовно дотримання алгоритму лікування
|
Подальше спостереження | Двічі на рік (частіше – в разі потреби) пацієнтку має оглянути лікар загальної практики-сімейної медицини чи дільничий терапевт. Консультація включає: - збір анамнезу;
- фізикальне обстеження;
- гінекологічне обстеження;
- додаткове обстеження та консультація лікаря акушер-гінеколога (за потреби)
|
Вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) амбулаторна медична допомога | Діагностика | Обсяг діагностичних заходів включає: - збір скарг та анамнезу;
- фізикальне обстеження;
- гінекологічне обстеження;
- інструментальне обстеження – УЗД, кольпоскопія; ректороманоскопія, за показаннями – колоноскопія, цистоскопія, лапароскопія, гістероскопія, МРТ, рентгенологічне
дослідження; - лабораторне обстеження – цитологічне та гістологічне дослідження матеріалу, отриманого під час біопсії
|
| Лікування | Лікування провадять за наступними напрямками: - медикаментозне лікування;
- хірургічне лікування – показане при зовнішніх формах локалізації ендометріозу за наявності клінічних проявів захворювання
|
Вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) стаціонарна медична допомога | Госпіталізація | В умовах стаціонару лікують пацієнтів котрі: - мають важкий перебіг захворювання з вираженими неврологічними розладами;
- мають потребу в проведенні інвазивного обстеження;
- потребують оперативного лікування;
- потребують відновлення фертильності
|
| Діагностика | Діагностичні заходи при ендометріозі направлені на: - виявлення генітального ендометріозу;
- диференційну діагностику з захворюваннями, що мають подібну клініку;
- виявлення причин неефективності лікувальних заходів
|
| Лікування | Здійснюють лікування пацієнтів з важким перебігом захворювання, в тому числі й тих, хто потребує проведення хірургічного втручання |
| Реабілітація | До плану реабілітації включають: - фізіотерапевтичне лікування;
- лікувальну фізкультуру;
- психологічну допомогу;
- санаторно-курортне лікування
|
Як отримати ліцензію на медичну практику
Діагностика ендометріозу
Повний перелік обстежень пацієнтки з ендометріозом викладено в таблиці нижче.
| Напрямок діагностики | Обсяг діагностичних маніпуляцій |
| Збір анамнезу | Уточнюють наступні питання: - тривалість захворювання чи проявів симптомів;
- репродуктивний статус – кількість абортів, їх наслідки, кількість пологів;
- попереднє лікування ендометріозу;
- наявність безпліддя
|
| Збір скарг | Детально виясняють скарги, які притаманні ендометріозу: - хронічний тазовий біль; больовий синдром під час чи після статевого акту
- порушення менструального циклу – дисменорея, міжменструальні кров’янисті виділення;
- кров’янисті виділення з прямої кишки, гематурія, кровохаркання;
- дизуричні розлади;
- порушення дефекації;
- загальна слабкість;
- психоемоційні порушення
|
| Загальне обстеження | Оцінюють загальний вигляд шкірних покровів, здійснюють прицільний огляд залежно від наявної патології, детальне гінекологічне обстеження (зовнішній вигляд геніталій, промежини, огляд в дзеркалах стінок піхви та шийки матки, обстеження перешийка, тіла матки, заднього склепіння піхви, придатків матки, крижово-маткових зв’язок) |
| Інструментальне обстеження | Призначають: - УЗД;
- ендоскопічне дослідження – гістероскопія, лапароскопія;
- цитологічне дослідження;
- МРТ (за показами);
- гістологічне дослідження матеріалу, взятого під час біопсії
|
Ендометріоз слід диференціювати з захворюваннями, які мають подібну клінічну картину:
- лейоміомою матки;
- синдромом роздратованого кишківника;
- запальними захворюваннями кишківника;
- сечокам’яною хворобою;
- інфекціями сечових шляхів;
- хронічним сальпінгоофоритом;
- пухлинами геніталій та кишківника;
- гіперпластичними процесами ендометрію;
- позаматковою вагітністю;
- нефроптозом;
- апендицитом
Увага! Під час спілкування з пацієнткою слід прагнути створити доброзичливу довірливу атмосферу. Ключем до співпраці є співчутливе ставлення лікаря.
Як підготуватися до моніторингових візитів щодо АМП
Лікування ендометріозу: напрямки та покази
Оскільки ендометріоз має хронічний перебіг, план лікування необхідно складати з розрахунку, що воно буде тривалим – до віку менопаузи чи допоки не настане вагітність (якщо вона бажана).
Консервативне лікування ендометріозу
Консервативне лікування передбачає комплексний підхід, основні напрямки якого викладені в таблиці нижче.
| Напрямок лікування | Особливості лікування |
| Медикаментозна терапія | Призначають: - пероральні прогестини – при безперервному прийомі призводять до атрофії клітин ендометрію;
- внутрішньоматкову систему з левоноргестрелом – зменшує дисменорею та вираженість тазового болю;
- комбіновані оральні контрацептиви – чинять комплексну дію (зменшують інтенсивність болю, нормалізують менструальний цикл, чинять контрацептивний захист);
НППЗ – призначають як препарат першої лінії при больовому синдромі; призначають короткими курсами через ризик побічних ефектів |
| Додаткові методи лікування | Використовують методи рефлексотерапії, які дозволяють зменшити інтенсивність симптомів ендометріозу, покращити переносимість лікування, покращити якість життя пацієнток |
| Вплив на спосіб життя та призначення дієти | Пацієнткам рекомендують дієту для зниження ваги, додають в раціон вітаміни, препарати магнію та кальцію, риб’ячого жиру, продуктів з катехінами та індол-3-карбінол |
Хірургічне лікування ендометріозу
Показами до хірургічного лікування ендометріозу є:
- неефективність медикаментозного лікування стійкого тазового болю чи наявність протипоказів до такого лікування;
- розвиток гострої патології придатків матки (наприклад, розрив кісти яєчника);
- інфільтрування ендометріозу в стінку кишківника, сечового міхура, сечоводів, тазових нервів;
- розвиток ендометріоми яєчника діаметр якої перевищує 3 см;
- стійке безпліддя при неуточненому діагнозі
Залежно від ситуації обирають консервативний чи радикальний підхід хірургічного лікування. Метою консервативного хірургічного лікування є відновлення нормальної анатомії та ліквідація больового синдрому.
Радикальне хірургічне лікування розглядають у жінок з вираженим больовим синдромом, в яких не йде мова про збереження репродуктивної функції, а також тим, кому показана гістеректомія через поєднання патологій.
