Медзаклади — комунальні некомерційні підприємства (КНП) надають платні послуги, використовують працю найманих працівників, отримують від органів місцевого самоврядування земельні ділянки й нерухоме майно та сплачують податки. Щоб не платити зайвого, дотримуйтеся умов неприбуткового статусу та контролюйте, яка діяльність звільнена від податку на додану вартість (ПДВ).
Як набрати бали до атестації 2020
Податок на прибуток у КНП
КНП не сплачує податку на прибуток, допоки має неприбутковий статус та використовує дохід за цільовим призначенням.
Підприємство неприбуткове, якщо відповідає чотирьом одночасним вимогам статті 133.4 Податкового кодексу України (ПК), зокрема:
- утворене й зареєстроване згідно із законом, що регулює діяльність відповідних неприбуткових підприємств
- входить до Реєстру неприбуткових установ та організацій
- має статут, що —
– забороняє розподіляти доходи між засновниками, членами органів управління, працівниками — крім оплати праці та нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ)
– передбачає передачу активів неприбутковим організаціям або зарахування до доходу бюджету в разі припинення
Дохід КНП — не лише дотації чи кошти від НСЗУ, а й надходження за платні послуги, передбачені статутом. Цільове використання доходу — винятково для фінансування видатків на утримання, реалізації мети та напрямів діяльності, які визначає статут.
Свої видатки КНП має передбачати у фінансовому плані, а інформацію про фактичні доходи та витрати подавати у Звіті неприбуткової організації до ДФС. Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 № 553.
NB! Фінансовий план та Звіт неприбуткової організації — обов’язкові документи, що підтверджують цільове використання доходів КНП.
Якщо КНП використовує кошти не за цільовим призначенням, то має самостійно нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток та відзвітувати про його суму ДФС. Відтак підприємство втрачає статус неприбуткового, «вилітає» із Реєстру неприбуткових установ та організацій і стає платником податку на прибуток.
КНП — платник ПДВ чи ні
- заклад здійснює операції, що є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПК
- обсяг цих операцій протягом останніх 12 місяців перевищив 1 млн грн (без ПДВ)
МОЗ у методрекомендаціях скеровує при визначенні обсягу враховувати операції, що оподатковуються за ставками 20%, 7% та 0%, та не брати до уваги операції, звільнені від ПДВ. Водночас МОЗ зауважує: ДФС може наполягти врахувати всі операції (Методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, cхвалені робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров’я України від 14.02.2018).
Решта КНП не сплачують ПДВ або добровільно реєструються як платники ПДВ.
Для реєстрації керівник КНП має подати до податкового органу реєстраційну заяву платника податку на додану вартість — форму № 1-ПДВ (п. 182.1 ПК). Після реєстрації КНП набуває права на податковий кредит (ст. 198 ПК).
На дату виникнення податкових зобов’язань КНП має скласти й зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну (ст. 201 ПК). Адмініструватимуть ПДВ при цьому згідно з вимогами статей 200 та 200-1 ПК.
Податкова накладна медзакладу-КНП
Як визначати дату виникнення податкових зобов’язань, скеровує стаття 187 ПК, базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг — стаття 188.
Основні режими ПДВ для КНП — 7% та «без ПДВ». Деякі послуги мають ставки 0% та 20%.
Звільнення від ПДВ позбавляє права на податковий кредит у межах відповідних операцій. Натомість ставка 0% дає таке право.
Єдиний податок для медзакладу
КНП не може бути платником єдиного податку.
Єдиний податок не сплачують юрособи, у статутному капіталі яких частка, що належить іншим юрособам — неплатникам єдиного податку, перевищує 25% (пп. 291.5.5 ПК).
У комунального підприємства ця частка становить 100%, адже воно має єдиного власника — територіальну громаду в особі уповноваженого органу.
Умови, за яких КНП не платить податку на нерухоме майно
Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, — це житлова й нежитлова нерухомість.
КНП не сплачує податку на нерухоме майно, якщо:
- створене органом місцевого самоврядування
- отримало нерухомість від власника (територіальної громади) в оперативне управління
- фінансується з місцевого бюджету
- має статус неприбутковості
Податок на нерухоме майно сплачують власники (пп. 266.1.1 ПК). Право оперативного управління належить не до права власності, а до інших речових прав (ст. 133 Господарського кодексу України).
Якщо КНП втратить неприбутковий статус, то сплачуватиме цей податок, оскільки щодо комерційних підприємств діє право не оперативного, а повного господарського відання (лист ДФС від 07.04.2016 № 7561/10/28-10-01-3-11).
Земельний податок для КНП
КНП отримують право користуватися земельними ділянками за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ст. 116 Земельного кодексу України). Ці ділянки — об’єкт оподаткування (пп. 270.1.1 ПК). Чи сплачувати земельний податок, залежить від джерел фінансування КНП.
Закон звільняє від земельного податку КНП, що повністю фінансуються за рахунок державного або місцевого бюджету (пп. 282.1.4 ПК).
КНП, які мають інші джерела фінансування, сплачують земельний податок на загальних підставах.
Орган місцевого самоврядування має право встановити для територіальних закладів охорони здоров’я пільги щодо земельного податку (п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР; ст. 284 ПК). Рішення про пільги він зобов’язаний подати відповідному органу контролю.
ПДФО та військовий збір — обов’язкові податки для КНП
КНП, що використовує працю найманих працівників, — податковий агент, який має утримувати та перераховувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% (пп. 162.1.3, п. 168.1 ПК).
Податки із зарплати — ПДФО та військовий збір — КНП сплачують на загальних підставах без пільг.
Чи всі КНП сплачують ЄСВ
Платниками ЄСВ є всі КНП, що використовують працю фізосіб на підставі трудових договорів (контрактів), цивільно-правових договорів або на інших умовах, передбачених законодавством (ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).
КНП сплачує ЄСВ за цивільно-правовими договорами, якщо виконавець не зареєстрований як ФОП чи особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Розмір ЄСВ становить 22% до бази нарахування єдиного внеску.
КНП як роботодавець і страхувальник має подавати звіт до органів контролю щодо сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування незалежно від того, чи нараховував дохід найманим працівникам (застрахованим особам).
Отже, медзаклади-КНП сплачують ПДФО, військовий збір та ЄСВ і не є платниками єдиного податку. Якщо сума оподатковуваних операцій за останніх 12 календарних місяців перевищить 1 млн грн (без ПДВ), станьте платником ПДВ.
Щоб не платити податок на прибуток та нерухоме майно, пильнуйте, аби заклад не втратив статус неприбуткової організації.
