завідувач відділення екстреної медичної допомоги КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», лікар вищої категорії виїзної бригади відділення швидкої медичної допомоги, експерт з питань охорони здоров’я
14 листопада — Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. За якими симптомами діагностують цукровий діабет 2-го типу та який алгоритм ведення пацієнтів з цією хворобою
Цукровий діабет (ЦД) — це група метаболічних захворювань для яких характерна гіперглікемія та наявність ускладнень в вигляді уражень чи дисфункції різних органів та систем, як-то очі, нирки, нервова система, серце, кровоносні судини. В основі цукрового діабету 2 типу лежить порушення вуглеводного обміну, яке спричинене інсулінорезистентністю та відносною інсуліновою недостатністю чи збоєм секреції інсуліну з інсулінорезистентністю.
Алгоритм ведення пацієнтів з ЦД 2 типу затверджений наказом МОЗ України №1118 від 21.12.2012 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при цукровому діабеті 2 типу». Наказ в першу чергу призначений лікарям та іншому медичному персоналу, який бере участь в наданні допомоги пацієнтам з ЦД 2 типу.
Класифікація цукрового діабету ІІ типу
В основу класифікації ЦД 2-го типу покладений розподіл діабету залежно від ступеня важкості перебігу захворювання, який базується на вираженості ускладнень.
Ступінь важкості ЦД
Наявні ускладнення
ЦД ІІ типу легкого перебігу
макро- та мікросудинні ускладнення відсутні
ЦД ІІ типу середнього ступеня важкості
- діабетична нефропатія в ст. мікроальбумінурії
- діабетична полінейропатія
ЦД ІІ типу важкого перебігу
- діабетична ретинопатія (непроліферативна чи проліферативна)
- діабетична нефропатія (стадія протеїнурії чи ХНН)
- вегетативна полінейропатія
- макроангіопатії (постінфарктний кардіосклероз, стан після перенесеного мозкового інсульту та ін.)
Раннє виявлення захворювання, проведення обстежень, необхідних для верифікації діагнозу та проведення диференційного діагнозу цукрового діабету І та ІІ типів; направлення до закладів, які надають вторинну медичну допомогу, в разі, якщо потрібно провести додаткові дослідження, корекцію лікування; спостереження за станом пацієнта; проведення диспансерного спостереження та просвітницької роботи з пацієнтом та членами його родини стосовно перебігу захворювання, можливих ускладнень
Екстрена медична допомога при цукровому діабеті 2 типу
Швидка діагностика станів, що загрожують життю та супроводжуються тяжкою гіпоглікемією чи гіперглікемією на догоспітальному етапі.
Транспортування пацієнтів з ЦД-І типу, в разі потреби, до визначеного закладу охорони здоров’я.
Вторинна амбулаторна медична допомога
Забезпечують діагностику ЦД 2-го типу та консультацію вузьких спеціалістів, оптимізацію лікування, проведення диспансерного спостереження вузькими спеціалістами пацієнтів, у яких діагностовані
ускладнення, а також пацієнтів з наявною супутньою патологією
Вторинна стаціонарна медична допомога
Проведення обстежень, направлених на диференційну діагностику та визначення ступеню тяжкості гострих ускладнень ЦД 2 типу, купірування гострих станів, корегування терапії цукрознижуючими препаратами, корекція симптоматичного лікування
Діагностика цукрового діабету містить в собі декілька блоків:
Блок 1 – визначення факторів ризику, наявність яких свідчить про високий ризик розвитку цукрового діабету другого типу (сімейний анамнез, надмірна вага, малорухливий спосіб життя, артеріальна гіпертензія, народження дитини з вагою понад 4 кг і т.д.).
Блок 2 – збір скарг та анамнезу (визначення типових симптомів гіперглікемії), фізикальне обстеження.
Лабораторне обстеження – визначення рівня глікемії, проведення глюкозо-толерантного тесту, визначення глікозильованого гемоглобіну (як бажаний тест), визначення ліпідного профілю крові.
Інструментальне обстеження – використання методів, направлених на діагностику супутньої патології та ускладнень.
Протокол лікування цукрового діабету 2-го типу рекомендує визначати рівень глікемії в капілярній крові, або в плазмі венозної крові після восьмигодинного голодування. Протокол застерігає від постановки діагнозу на основі вимірювання глікемії, користуючись портативними глюкометрами.
Перегляньте нові вимоги до суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність із медичної практики. Врахуйте їх, коли готуватимете документи для отримання чи змін до ліцензії. Особливо, якщо надаєте або плануєте надавати послуги з реабілітації
Вимоги до ліцензування медичної практики, що діятимуть із 29.11.2023
Лікування пацієнтів з цукровим діабетом другого типу
Лікування пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу за протоколом має на меті досягнути одночасно декількох цілей:
забезпечення цільового рівня глікемії;
лікування супутніх клінічних станів;
модифікація способу життя.
Мета призначення лікарських засобів
Принципи терапії
Досягнення нормального рівня глікемії
Призначення пероральних цукрознижуючих препаратів:
метформін;
похідні сульфонілсечовини;
стимулятори секреції інсуліну швидкої дії;
інгібітори α–глікозидази;
похідні тіазолідиндіону;
інші цукрознижуючі препарати – вілдаглібтин, саксаглібтин, ексенатид.
Інсулінотерапія – призначається лікарем-ендокринологом у випадках, коли прийомом цукрознижуючих препаратів не вдається досягти індивідуальних цілей рівня глікемії, у вагітних, при наявних гострих ускладненнях ЦД чи необхідності проведення оперативного втручання.
Модифікація факторів ризику хронічних ускладнень цукрового діабету 2 типу
Контроль ліпідного профілю крові – призначення статинів пацієнтам до 40 років при наявності хоча б одного з факторів ризику (надлишкової ваги, артеріальної гіпертензії, тютюнопаління, мікроальбумінурії, серцево-судинних захворювань) та усім пацієнтам старше 40 років.
Нормалізація цифр АТ
Призначають медикаментозне лікування у випадку, якщо нормалізувати тиск за допомогою немедикаментозних методів не вдалося.
Попередження ускладнень з боку серцево-судинної системи
Призначення:
- антитромбоцитарних засобів – ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель;
- інгібіторів АПФ – призначають пацієнтам з дисфункцією лівого шлуночка;
- бета-блокаторів – показані при поєднанні ЦД та серцевої недостатності;
- сечогінних препаратів – симптоматичне лікування пацієнтів з серцевою недостатністю.
Лікування уражень нирок
Консервативне лікування призначають при виникненні мікроальбумінурії. На термінальній стадії ХНН розв’язують питання про проведення замісної ниркової терапії (гемодіаліз, перитонеальний діаліз, трансплантація нирки).
Лікування уражень зору
Лазерна фотокоагуляція, вітректомія за показами.
Лікування ураження нервів
Призначають посиндромне лікування залежно від локалізації ураження. Поєднують методи медикаментозного лікування та психотерапію.
Лікування діабетичної ступні
Медикаментозне та хірургічне лікування.
Лікування гострих ускладнень цукрового діабету (гіперглікемічна, гіперосомолярна, гіперлактацидемічна, гіпоглікемічна коми)
Проведення:
- корекції вітальних порушень;
- інсулінотерапії;
- регідратації;
- корекції електролітних порушень;
- корекції метаболічних порушень.
Успішність лікування цукрового діабету 2 типу залежить певною мірою від того, чи забезпечений пацієнт ліками та медичними виробами, вказаними в протоколі лікування.
Модифікація способу життя при цукровому діабеті другого типу
Заходи, спрямовані на корекцію способу життя, допомагають стабілізувати перебіг захворювання та запобігти ранньому розвитку ускладнень. Серед важливих заходів в цьому напрямку:
Корегування харчування. Важливо контролювати кількість хлібних одиниць; збільшити споживання харчових волокон, цільнозернових продуктів; звести до мінімуму кількість продуктів з трансжирами, а кількість насичених жирів обмежити сімома відсотками; будь-які зміни режиму харчування провадити лише після консультації з лікуючим лікарем.
Регулювання фізичного навантаження. Фізичні навантаження повинні тривати не менше 150 хв за тиждень в помірному режимі; дозволені також силові навантаження.
Відмова від шкідливих звичок. Ефективним є відмова від куріння, вживання алкоголю.
Важливо переконати пацієнта з цукровим діабетом другого типу в тому, що перед будь-якими змінами в режимі харчування (наприклад, дотримання дієти) чи ритмі фізичних навантажень, необхідно проконсультуватись з лікуючим лікарем.
