В основі тактики вакцинації дітей з алергійними захворюваннями — індивідуальний підхід до кожної дитини. Проте є загальні принципи, якими слід керуватися. Зокрема, діти з алергійними захворюваннями підлягають вакцинації від усіх інфекцій, які входять до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу МОЗ від 11.08.2014 № 551; далі — Календар, Наказ № 595). Також рекомендованою є вакцинація проти грипу, зокрема для дітей із бронхолегеневою патологією; гепатиту А; краснухи; менінгококової та гемофільної інфекцій.
Слід ураховувати ризик алергійних реакцій, якщо в дитини раніше спостерігали реакції анафілактичного типу на:
- дріжджі — вакцина проти гепатиту В;
- білок курячого яйця — вакцина КПК;
- аміноглікозиди — вакцина ІПВ, КПК;
- желатин — вакцина проти вітряної віспи.
Вакцинують дітей з алергійними захворюваннями в період повної або часткової ремісії. Для цього використовують як українські, так і закордонні вакцини. Аби унеможливити розвиток алергійних реакцій, пов’язаних з уведенням різних вакцин, слід обирати вакцини одного виробника й однієї серії. Хоча вакцини й взаємозамінні.
Профілактичні щеплення дітям з алергійною патологією проводять на тлі необхідної терапії, обсяг і тривалість якої залежать від проявів і тяжкості алергійного захворювання. Зазвичай призначають один з антимедіаторних препаратів до і після вакцинації.
Читайте: "Вакцинація дітей – розвіюємо страхи батьків"
У період вакцинації дітям із харчовою алергією призначають дієту з виключенням алергенів, зокрема риби, яєць, меду, шоколаду, горіхів, какао, цитрусових, полуниці, суниці та інших продуктів харчування. Не рекомендують вводити в раціон дитини нові продукти. Дитина має дотримувати дієти не менше тижня до вакцинації та два тижні після неї.
Дітям, хворим на поліноз, профілактичні щеплення роблять у будь-яку пору року, окрім сезону цвітіння рослин, які спричиняють алергію. Якщо ж алергійне захворювання дитини не сезонного характеру, то вакцинацію можна проводити будь-коли.
Шкірні проби на інфекційні та неінфекційні алергени беруть за 1,5 тижня до введення вакцин або через 1-1,5 місяця після щеплення.
Якщо дитина отримує курс гіпосенсибілізуючої терапії, то вакцинувати слід не раніше ніж через 1,5-2 місяці після завершення курсу лікування. Виняток — екстрені ситуації за епідпоказаннями. Після введення вакцини курс терапії можна розпочати не раніше, ніж через 1,5-2 місяці.
Після проби Манту, за винятком БЦЖ, вакцинують не раніше ніж через 10-12 днів. Адже в багатьох дітей з алергійною патологією спостерігають позитивну реакцію на туберкулін. Вона свідчить про наявність зміненої реактивності в дитини за винятком випадків, коли імунізація необхідна за епідпоказаннями.
Читайте: "6 правил вакцинації дітей з тяжкими станами"
Після введення АКДП, АаКДП, АДП, АДП-М, вакцин проти кору та епідемічного паротиту пробу Манту можна робити не раніше ніж через 1,5 місяця, тобто після періоду відновлення показників імунологічної реактивності у дітей з алергійними захворюваннями.
Дітям, які мали в анамнезі одне щеплення АКДП, АаКДП або АДП, АДП-М, незалежно від часу, що минув, достатньо ввести ще одну дозу АДП або АДП-М, а потім через 6 місяців провести ревакцинацію. Вибір вакцини залежить від віку дитини. Дітей, які мають в анамнезі два щеплення АКДП або АДП, АДП-М, також слід ревакцинувати АДП або АДП-М не раніше ніж через 6-12 місяців.
Вакцинація проти поліомієліту та грипу, паротиту, краснухи, гепатиту А і гепатиту В рідко спричиняє алергійні реакції або загострення алергійних захворювань. У дітей із частими загостреннями хвороби їх слід проводити на тлі превентивної протиалергійної медикаментозної терапії та зовнішньої протизапальної терапії.
Читайте: "Порядок проведення профілактичних щеплень"
Імунізацію живою вакциною проти кору проводять індивідуально, у період ремісії алергійного процесу на тлі лікування антигістамінними засобами. У дітей із дерматореспіраторним синдромом — на тлі приймання бронхоспазмолітиків і терапії інгаляційними засобами. У дітей із бронхіальною астмою, за частих і важких загострень захворювання, — на тлі інгаляційних глюкокортикостероїдів.
Досвід вакцинації дітей з алергійною патологією свідчить, що щеплення в період повної ремісії захворювання відповідно до наведених рекомендацій майже не супроводжується поствакцинальними ускладненнями або загостренням алергійної патології. Уведення вакцин дітям з алергійними захворюваннями як здоровим дітям сприяє достатньому виробленню специфічних антитіл, необхідних для захисту організму.
