Заключну дезінфекцію виконують працівники спеціалізованих організацій (наприклад, лабораторних центрів чи підприємств профдезінфекції), які мають відповідні знання та засоби. В окремих випадках заключну дезінфекцію можуть виконувати особи, які доглядали хворих, під керівництвом медичного персоналу.
Під час заключної дезінфекції можна застосовувати фізичний, біологічний або хімічний методи знезараження. Проте цей поділ умовний. Найчастіше медичні працівники користуються комбінованим методом дезінфекції, за якого методи знезаражування застосовують:
- одночасно — наприклад, прання білизни у гарячій воді з милом;
- послідовно — наприклад, механічне очищення щіткою та подальше оброблення різними дезінфекційними засобами.
Фізичний метод заключної дезінфекції
Фізичні методи дезінфекції зручні тим, що деякі їх різновиди можуть застосовувати особи, які доглядали хворих, під час заключної дезінфекції вдома. Їх виконують за допомогою механічних, термічних та променевих способів.
За допомогою механічних способів з приміщень та предметів видаляють пил, бруд, жирові та білкові залишки, а разом із ними значну кількість мікроорганізмів. При цьому можна видалити мікроорганізми, але не знищити їх. До механічних способів знезараження належать:
- чищення;
- протирання;
- миття;
- прання;
- вибивання;
- витрушування;
- підмітання;
- фільтрування;
- провітрювання;
- вентилювання.
Під час гігієнічного прибирання широко застосовують витрушування. Однак цей спосіб не є раціональним, оскільки не дає змоги досягнути повного видалення мікрофлори, а особа, яка витрушує предмети, може заразитись інфекцією. Особливо ефективно застосовувати порохотяги, адже тоді разом із пилом можна видалити до 95% мікроорганізмів.
Значному зниженню вмісту мікрофлори у повітрі сприяєвентилювання, зокрема й провітрювання приміщення. Однак швидкість провітрювання через кватирки, вікна, фрамуги залежить від умов, які важко регулювати. Тому вентиляцію приміщень застосовують у дезінфекційній практиці як допоміжний захід за умови, що вона триватиме не менше 30 хвилин. За цей час відбувається майже повне заміщення повітря у приміщенні зовнішнім повітрям, що не містить патогенних мікроорганізмів. При цьому що більша різниця між температурою повітря у приміщенні та на вулиці, то ефективніша вентиляція. Можна також користуватись кондиціонером. Однак тоді необхідно регулярно очищувати і замінювати фільтри.
Для механічного очищення води й повітря використовують фільтрування. Найефективнішими є бактерицидні фільтри завдяки поєднанню фізичного та хімічного методів дезінфекції.
Для механічного видалення бруду разом із мікроорганізмами також використовують прання білизни гарячою водою за температури 60-100 °С із розчиненими в ній мийними засобами.
Усі патогенні вегетативні форми мікроорганізмів гинуть у воді, температура якої вища за 80 °С, якщо перебувають у ній більше трьох хвилин. Більшість таких мікроорганізмів гинуть протягом 30 хвилин за температури 60-70 °С.
Читайте: "Персональні дані медичних працівників: як захистити?"
Надійним методом дезінфекції є кип’ятіння. Предмет, який дезінфікують, поміщують у холодну воду, нагрівають її та кип’ятять протягом 15-30 хвилин. Щоб видалити бруд, додають 1-2%-вий розчин соди або звичайні мийні засоби. Цим методом знезаражують посуд, предмети догляду за хворим, білизну тощо.
Як дезінфекційний захід застосовують і прасування білизни. Однак прасувати речі потрібно з обох боків протягом тривалого часу. Більш дієвим способом є застосування гарячого повітря чи водяної пари у дезінфекційних камерах за температури 150-180 °С протягом 1,5-2 годин. Його використовують для дезінфікування одягу, ліжок (ковдр, подушок, матраців) та інших речей.
При таких інфекціях як туберкульоз, сибірка, поворотний тиф, проказа постіль (матраци, подушки, ковдри) хворих обов’язково дезінфікують у дезінфекційній камері.
Деякі інфіковані малоцінні предмети, які не можна знезаразити іншими методами, спалюють у спеціальних печах, ямах чи на багаттях. Таким способом знищують папір, ганчір’я, сміття, залишки їжі, трупи тварин, які загинули від особливо небезпечної інфекції, перев’язувальний матеріал, дренажі, тампони тощо.
На багатьох збудників інфекційних хвороб згубно діють прямі сонячні промені. Особливо чутливі до них збудники дизентерії, черевного тифу, паратифів та холери, менш чутливі — мікобактерії туберкульозу. Однак застосування сонячних променів залежить від пори року, погоди й інших умов, які важко контролювати. Тому цей метод дезінфекції застосовують як допоміжний.
Щоб знезаразити повітря під час заключної дезінфекції у приміщеннях закладів охорони здоров’я використовують ультрафіолетове опромінювання. Для цього застосовують спеціальні бактерицидні лампи.
Читайте: "Дайджест: Сімейний лікар та медсестра в умовах медреформи"
Біологічний метод заключної дезінфекції
За допомогою біологічного методу знезаражують, зокрема, господарсько-побутові стічні води та органічне сміття. Для цього застосовують біологічні процеси у біокамерах, септиках тощо. Однак цей метод не завжди ефективний, тому що віруси можуть зберігати життєздатність.
ВАЖЛИВО!
Коли виконують заключну дезінфекцію
Заключну дезінфекцію обов’язково виконують, зокрема, за таких інфекційних захворювань: чума, холера, натуральна віспа, поворотний тиф, рикетсіози, сибірка, черевний тиф, паратифи, сальмонельози, шигельоз, гастроентерит, коліт (зокрема й токсична диспепсія), кишкова колі-інфекція, вірусні гепатити, поліомієліт та інші ентеровірусні інфекції (Коксакі, ЕСНО), «пташиний грип», «свинячий грип», «атипова пневмонія» (SARS), туберкульоз, дифтерія, проказа, менінгіт, орнітоз, грибкові захворювання волосся, шкіри, нігтів (мікроспорія, трихофітія, руброфітія), короста, глистяні інвазії, а також всі інші види інфекційних хвороб, що мають міжнародне значення (жовта лихоманка, геморагічні лихоманки (Ебола, Ласса, Марбург), лихоманка Західного Нілу, лихоманка Денге тощо).
Читайте: "Атестація медичних працівників: 10 найпопулярніших статей"
Хімічний метод
Хімічний метод заключної дезінфекції є найпоширенішим завдяки зручності та простоті у використанні. Він не потребує обов’язкового застосування складного (стаціонарного) обладнання, як, наприклад, дезкамери.
Окремі хімічні речовини та їх сполуки призводять до загибелі мікроорганізмів на поверхні та всередині об’єктів навколишнього середовища, а також у повітрі й різних біологічних об’єктах (крові, харкотинні, гної, фекаліях тощо). Для дезінфекції застосовують лише такі хімічні препарати, що здатні швидко та згубно діяти на мікроорганізми й дозволені до використання в Україні.
Заключна дезінфекція хімічним методом
Те, що підлягає дезінфекції | Дії медичної сестри |
|---|---|
Натільна білизна, постіль, рушники | Кип’ятити або замочити у розчині дезінфекційного засобу із розрахунку 4 л робочого дезрозчину на 1 кг сухої білизни (залежно від виду інфекції та дезінфекційного засобу), випрати, обполоснути і висушити |
Столовий посуд | Кип’ятити або занурити у розчин дезінфекційного засобу з розрахунку не менше 2 л розчину на один комплект посуду (дрібна та глибока тарілки, чашка, блюдце, ложка, виделка, чайна ложка). Товщина шару дезінфекційного розчину над посудом має бути не менше 1 см. Після цього помити посуд і двічі обполоснути теплою водою |
Санітарно-технічне обладнання | Протерти серветкою, змоченою розчином дезінфекційного засобу, витримати експозицію дезінфекції та промити водою |
Підлога, ручки дверей, меблі й інші предмети, якими користувався або з якими контактував хворий | Протерти серветкою, змоченою розчином дезінфекційного засобу за режимом (концентрація розчину, час дезінфекції) проти збудника тієї інфекції, на яку хворів пацієнт |
