Підпишіться на Facebook-сторінку 
МОЗ наголосило, що індивідуальна програма реабілітації містить, зокрема, рекомендації щодо допоміжних засобів реабілітації (ДЗР) і медичних виробів (МВ). У цьому документі зафіксовані потреби людини в медичній, психологічній, фізичній і соціальній реабілітації. Призначення мають бути чітко сформульовані, відповідати функціональному стану людини та її реальним потребам у компенсації обмежень життєдіяльності.
Як надавати платну послугу «Чекап»
Правова основа для формування таких рекомендацій — Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою КМУ від 15.11.2024 № 1338.
Експертна команда, яка проводить ОПФО, зобов’язана враховувати рекомендації з індивідуального реабілітаційного плану. Його формує мультидисциплінарна реабілітаційна команда закладу охорони здоров’я. Це стосується і призначення ДЗР та МВ — експертна команда має відобразити ДЗРи, які призначила мультидисциплінарна реабілітаційна команда, у рекомендаціях, що є частиною індивідуальної програми реабілітації і формуються за результатами оцінювання.
Якщо індивідуального реабілітаційного плану немає, експертна команда може враховувати рекомендації лікуючого лікаря або інших фахівців щодо потреб людини в ДЗР або МВ. Такі рекомендації можна враховувати лише за умови, що вони не суперечать функціональному стану людини, визначеному під час ОПФО, і відповідають її реальним потребам у компенсації обмежень життєдіяльності. Це дає змогу зберегти гнучкість у процесі формування індивідуальної програми реабілітації і забезпечити, щоб усі рішення базувалися на актуальних потребах людини.
У рекомендаціях, що є частиною індивідуальної програми реабілітації, мають бути зазначені всі ДЗР і МВ, яких потребує людина з інвалідністю на момент оцінювання. Це включає як потреби, що виникли внаслідок основного захворювання або травми, так і ті, що зумовлені супутніми станами.
Законодавство не встановлює обмежень щодо джерела або характеру потреби — важливо лише, щоб її обґрунтовували результати ОПФО.
Такий підхід дає змогу формувати максимально повну й індивідуалізовану програму підтримки для кожної людини з урахуванням усіх чинників, що впливають на її здатність самостійно жити, пересуватися чи самообслуговуватися.
Рекомендації щодо ДЗР та МВ, які є частиною індивідуальної програми реабілітації, діють протягом усього строку, на який установлено інвалідність. В окремих випадках може бути зазначено інший, конкретний строк використання певного медичного виробу — тоді діють ці уточнені терміни.
Тривалість користування ДЗР або МВ залежить від визначеної потреби, яку встановили під час ОПФО. Це забезпечує відповідність призначень реальному стану людини й дає змогу уникати як надлишкового, так і недостатнього забезпечення.
Під час формування індивідуальної програми реабілітації важливо уникати дублювання призначень одного типу допоміжних засобів реабілітації з різними характеристиками. Наприклад, не слід одночасно вказувати «ліжко з механічним приводом» і «ліжко з електричним приводом». Таке формулювання створює технічні труднощі під час забезпечення засобами, оскільки унеможливлює однозначне визначення потреби. Це ускладнює процедуру забезпечення ДЗР, яку здійснює Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.
Щоб забезпечити людину з інвалідністю необхідним засобом без затримок і непорозумінь, експертна команда має чітко зазначати одну конкретну позицію з однозначними характеристиками, яка відповідає функціональному стану й потребам людини.
Раніше МОЗ затвердило новий Довідник допоміжних засобів реабілітації.
