Павло Ковтонюк, заступник Міністра охорони здоров'я України, розповів про те, які зміни стануться у системі охорони здоров’я найближчим часом. Пропонуємо ознайомитися з текстом виступу політика.
«Як працює зараз наша система охорони здоров’я? Якщо одним реченням, так: чиновники розподіляють кошти по всіх медзакладах за нормами планової економіки, розробленими ще за часів Брежнєва.
Що в такій системі потрібно робити, якщо ви хочете отримати від держави кошти? Побудувати лікарню, бо є лікарня — будуть і кошти. І чим менше до лікарні буде ходити пацієнтів, тим менше буде витрат.
Так ми десятиріччями стимулювали розмір мережі, і не стимулювали якість.
Зараз ми на другому місці за кількістю лікарняних ліжок у Європі, попереду тільки Білорусь. І ці ліжкомісця за звітністю завжди заповнені. Тож в кожний момент часу в українських лікарнях лежить ціле місто розміром з Вінницю — разом з немовлятами та старими людьми.
І ось ми в усіх побудованих мільйонах квадратних метрів інфраструктури тонким шаром розмазуємо кошти. Оскільки потоки розподіляються через місцеві бюджети, то на них нерідко сидить чийсь сват чи кум: «У цієї лікарні головний лікар мій родич — вона для нас «пріоритет». А всі інші кивають головою: «Ну ви ж розумієте…».
Ми змінюємо головну річ: фінансові стимули. Замість того, щоб платити лікарням за те, що вони просто існують, ми починаємо платити за те, що туди ідуть лікуватися люди.
Було: «є лікарня — є кошти».
А після «декомунізації» нашої медицини буде: «є пацієнт — є кошти». І щоб це запрацювало, ми запускаємо національне медичне страхування.
Якщо ви прийдете в будь-яку лікарню, яка увійшла до програми національного страхування, ви отримаєте допомогу за однаковим стандартом зі всіма іншими громадянами України, а лікарня чи амбулаторія отримає відшкодування за єдиними правилами для всіх лікарень.
Саме це і значить «гроші ідуть за пацієнтом».
Національне страхування є в усіх цивілізованих країнах. А конкретно обрана нами модель є в багатьох з них: Велика Британія, Швеція, Італія, Таїланд, Іспанія, Бразилія, Канада, Філіппіни.
Нашу концепцію підтримають міжнародні партнери, які розуміються на міжнародних тенденціях. 17 листопада вони навіть виступили з об’єднаною заявою на підтримку нашого плану.
В національній страховій системі не потрібно купувати страховий поліс. Ви застраховані, тому що ви громадянин. Ваш «поліс» — це ваш паспорт.
Разом з пацієнтом та його «полісом» у медзаклад за прямим контрактом прийдуть гроші напряму від національного страховика — держави.
Без посередників, планів розподілу, перевиконанню планів ліжко-місць, без «особливих» лікарень, де у «головного» добрі стосунки з головою облздрава.
Є пацієнти? — є гроші за прямим та прозорим контрактом.
Пішли всі пацієнти? То з ними пішли і кошти.
Нема різниці, де лікується людина — в приватній, комунальній чи залізничній лікарні, всі вони для нас однакові.
Гроші будуть там, де лікують якісно.
Ми не вводимо додаткові збори. Не створюємо для них ніяких додаткових фондів.
То звідки гроші? Прямо з бюджету.
Ми всі платимо податки до бюджету — і не тільки з заробітної платні. Ми платимо ПДВ з будь-якої покупки, ми платимо акциз на бензин кожного разу коли їдемо у автомобілі чи автобусі. Ці непрямі податки платять і люди, що отримають зарплатню у конверті, і заробітчани, що відправляють кошти родинам в Україні.
Кожен рік Верховна Рада затверджує національний бюджет та окрему його частину, яка йде на охорону здоров’я. В ній лежить часточка податків кожного з нас. В 2017-му ці внески разом становитимуть 55 мільярдів гривень.
Всі розуміють: чим більший обсяг зібраних внесків у страховика (страховий пул), тим більше покриття він може забезпечити. У нас буде національний — тобто найбільший з усіх можливих.
При цьому не буде ніякого нового фонду-монстра, ніхто не буде володіти цими коштами. Не буде чиновника, який розподіляє їх вручну. Буде електронна система і буде тільки національний технічний оператор-страховик, що здійснює проплати напряму з бюджету та контролює якість.
Цей оператор — Національна служба здоров’я України, яку ми створюємо.
Різниця між оператором та фондом подібна до різниці між касиром та банком. Оператор не володіє коштами, він їх тільки рахує.
Щороку Кабмін затверджуватиме «Державний гарантований пакет медичних послуг» — повний обсяг послуг, які пацієнт отримає безоплатно. А також і список послуг, для яких потрібна співоплата за єдиними для всієї країни тарифами.
А Верховна Рада прийматиме бюджет медичної системи.
Національним страхуванням будуть повністю фінансово покриті екстрена допомога та первинна ланка медицини. І я пишу «повністю покриті» буквально — з ліками, зарплатами, аналізами тощо.
Вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) допомога фінансуватимуться в єдиному для всіх громадян обсязі та за однаковими для всіх правилами.
Що буде з тими послугами, які держава не гарантуватиме? У людини буде широкий вибір добровільного медичного страхування. Цей ринок виросте, а ціни на приватне страхування впадуть.
Чому національна система називається солідарною? Тому що і внески (податки), і будь-які можливі доплати будуть вносити всі — незалежно від доходів людини. А використовувати стільки, скільки реально і прозоро гарантує держава, — також незалежно від доходів.
Для соціально незахищених громадян не буде навіть і доплат — і це теж солідарність та підтримка тих, хто сьогодні найслабкіший з нас.
Лікар не повинен думати про те, бідний його пацієнт чи багатий. За всіма — однакова медична страховка. І ці страхові кошти потрапляють саме туди, куди звернулася людина.
А пацієнт повинен розуміти, що якщо він отримав неякісне обслуговування за страхуванням, він просто піде в іншу лікарню (а разом з ним і гроші).
Зміняться ролі всіх, хто працює в системі.
Нова роль держави — страхувати фінансові ризики, пов’язані з лікуванням, контролювати якість та оперувати контрактами.
Роль лікарів — лікувати. Не писати звіти, не приймати представників фармкомпаній — саме лікувати.
Лікарі зможуть вільно обирати, де і як їм працювати. Хтось хоче бути найманим працівником і спокійно допрацювати до пенсії. Інші готові відкрити приватну практику, орендувати кабінет і самостійно адмініструвати базу своїх пацієнтів. А хтось, можливо, думає про відкриття власної клініки. Всі форми будуть для національного страховика рівноправними».
