Закони України
Порядок правового регулювання діяльності у сфері профілактики, лікування, догляду і підтримки, необхідних для забезпечення ефективної протидії поширенню хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини, та відповідні заходи щодо правового і соціального захисту людей, які живуть з ВІЛ, визначено Законом України від 12.12.1991 № 1972XII «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».
Цей нормативноправовий акт (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 16.10.2012 № 5460VI) є основним документом. Його примірник має бути у кожному ЗОЗ незалежно від підпорядкування та форми власності.
Як набрати бали до атестації 2020
У сфері протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ, законодавство України базується, зокрема, на Законі України від 24.02.1994 № 4004ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Цей документ врегульовує суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні. Його примірник має бути у кожному ЗОЗ незалежно від підпорядкування та форми власності.
Закон України від 05.07.2001 № 2586ІІІ «Про протидію захворюванню на туберкульоз» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності, спрямованої на протидію виникненню і поширенню захворювання на туберкульоз, забезпечення медичної допомоги хворим на туберкульоз, і встановлює права, обов’язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері протидії захворюванню на туберкульоз.
Законом України від 20.10.2014 № 1708VII затверджено Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії ВІЛінфекції/СНІДу на 20142018 роки (далі — Програма). Програму створено для того, щоб знизити рівень захворюваності та смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу, надавати якісні та доступні послуги з профілактики та діагностики ВІЛінфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, послуги з лікування, медичну допомогу, догляд і підтримку людям, які живуть з ВІЛ, у межах реформування системи охорони здоров’я.
Читайте: "Виконання Програми дасть змогу:
- значно зменшити кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед населення з поступовим унеможливленням інфікування;
- зменшити на 50% ризик інфікування ВІЛ медичних працівників під час надання медичної допомоги пацієнтам;
- зменшити на 50% кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику;
- зменшити до 1% кількість випадків інфікування внаслідок передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини;
- забезпечити доступ представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ до участі у профілактичних програмах;
- охопити 100% учнів та студентів під час виконання програм профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та формування здорового способу життя;
- забезпечити людей, які живуть з ВІЛ та перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, медичною допомогою та соціальними послугами з догляду та підтримки;
- забезпечити доступ до безперервного лікування препаратами антиретровірусної терапії людей, які живуть з ВІЛ, та хворих на СНІД, які цього потребують;
- зменшити на 50% смертність від туберкульозу серед хворих з поєднаною інфекцією ВІЛ/туберкульоз;
- залучити до постійної участі у програмах замісної підтримувальної терапії не менш як 35% споживачів опіоїдних ін’єкційних наркотиків, які цього потребують, а також до участі у програмах їх реабілітації;
- сформувати у населення толерантне ставлення до людей, які живуть з ВІЛ, та представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ і знизити на 50% рівень їх дискримінації.
Цей нормативно-правовий акт є основним документом. Його примірник має бути у кожному ЗОЗ незалежно від підпорядкування та форми власності.
Постанови КМУ
Єдині вимоги до проведення акредитації лабораторій діагностики СНІД встановлено Порядком акредитації лабораторій діагностики СНІД, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2026 «Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 862 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2026 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»). Ця постанова регулює діяльність переважно тих ЗОЗ, на базі яких функціонують лабораторії діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу.
№ 1349
Для удосконалення процесу стратегічного планування, розроблення та виконання державних та регіональних програм протидії поширенню ВІЛ-інфекції, благодійних програм, проектів міжнародної технічної допомоги шляхом здійснення заходів щодо збирання, проведення аналізу, зберігання та використання інформації про запобігання поширенню епідемії ВІЛінфекції постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1349 «Про єдину систему моніторингу та оцінки ефективності заходів, спрямованих на запобігання поширенню епідемії ВІЛ-інфекції» затверджено Положення про єдину систему моніторингу та оцінки ефективності заходів, спрямованих на запобігання поширенню епідемії ВІЛ-інфекції.
№ 852
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2012 № 852 «Про розмір щомісячної державної допомоги ВІЛінфікованим дітям і дітям, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ» визначено щомісячну державну допомогу ВІЛінфікованим дітям і дітям, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ, у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Державну допомогу виплачують ЗОЗ, яким ця функція делегована органами влади. Переважно це регіональні центри профілактики та боротьби зі СНІДом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2014 № 389 «Про затвердження норм харчування для ВІЛінфікованих та хворих на СНІД дітей» затверджено Норми харчування для ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей та Норми заміни харчових продуктів за енергетичною цінністю.
