Лікування дорсалгій передбачає комплексний підхід. В основі лікування — відновлення рухів у міжхребцевих суглобах за допомогою мануальних технік (маніпуляцій, постізометричних релаксацій) та профілактики біомеханічних порушень.
Читайте більше: "Мануальна терапія: законодавство та поради практиків"
Тривалість лікування залежить від ступеня виразності та характеру больового синдрому (згідно з Клінічним протоколом надання медичної допомоги хворим на дорсалгії, затвердженим наказом МОЗ України від 17.08.2007 № 487 «Про затвердження клінічних протоколів за спеціальністю «Неврологія»; далі — Клінічний протокол).
Завантажте клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на дорсалгії
Для лікування дорсалгій найчастіше застосовують нестероїдні протизапальні засоби. Якщо больовий синдром виражений сильніше, додатково використовують міорелаксанти та знеболювальні засоби. Однак під час лікування дорсалгій внаслідок фармакотерапії можуть виникнути такі побічні дії та ускладнення:
- гастроінтестинальні розлади (гастралгія, диспепсія, утворення ерозій та кровотеча);
- кардіоцереброваскулярні порушення (потенціювання розвитку артеріальної гіпертензії, підвищення ризику тромботичних ускладнень, інфаркту міокарда);
- холінергічний синдром (сухість у роті, порушення зору, когнітивні розлади);
- надмірна седація;
- ортостатична гіпотензія;
- серцевосудинні розлади (порушення серцевої провідності та ортостатична гіпотензія).
(Відповідно до Клінічного протоколу)
У тих випадках, коли застосовувати медикаментозне лікування неможливо, доцільно здійснювати мануальну терапію.
Читайте: "Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведення"
Мануальну терапію застосовують лише за відсутності таких протипоказань:
- нестабільність хребтового сегмента внаслідок остеохондрозу;
- вроджена слабість сумочнозв’язкового апарату хребта з надмірною патологічною рухливістю хребців;
- порушення кровозабезпечення спинного мозку в системі артерії ДепрожГоттерона, Адамкевича, передньої та задньої спинномозкової артерії, задніх хребтових артерій;
- вроджені аномалії розвитку хребців і ребер (блокування хребців — конкресценція, розщеплення і дефекти тіл хребців, клиновидні хребці та інше);
- системне захворювання хребта (недосконалий остеогенез, спондилоепіфізарна дисплазія);
- спондилоліз і спондилолістез;
- остеодистрофія хребта (гіперпаратиреїдна, деформуюча остеодистрофія тіл окремих хребців і остеопороз хребта, ускладнений компресією і деформацією тіл хребців;
- фіброзна дисплазія тіл хребців;
- похилий вік і старечий кіфоз грудного відділу хребта;
- спондильоз;
- фіксуючий лігаментоз;
- крайові кісткові розростання, особливо по задній і задньобоковій поверхні тіл хребців;
- важкі захворювання внутрішніх органів і головного мозку;
- запальні процеси і пухлини хребта і м’яких тканин;
- травматичне пошкодження хребта.
Заборонено проводити мануальну терапію без рентгенографії відділів хребта, фрагментів кінцівок та суглобів, в яких може бути патологія. Лікування без врахуваня даних візуалізації не тільки неефективне у довгостроковій перспективі, а й у деяких випадках призводить до кримінальної відповідальності.
Читайте: "Приміщення лікарні: вимоги до архітектури й облаштування"
Не можна зводити мануальні втручання лише до маніпуляцій та мобілізацій. Пацієнту необхідні також спостереження мануального терапевта, невролога та/або ортопеда, лікаря-терапевта.
Соматична патологія зазвичай є причиною вісцеровертебральних больових синдромів. Тому лікування соматичних патологій (гастропатології, кардіопатії тощо) дає змогу стабілізувати стан хворого та запобігти рецидивам при дорсалгіях. Якщо ортопед своєчасно не проведе біомеханічну корекцію (наприклад таких захворювань, як гонартроз, коксартроз, порушення постави), можуть виникнути часті рецидивуючі дорсалгії.
