Професійні права та пільги медичних працівників встановлені Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII. Так, медичні працівники мають право на підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше ніж один раз на п’ять років у відповідних закладах та установах.
Державні гарантії для медиків
Для працівників, яких направляють для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від роботи (далі — навчання), встановлюють мінімальні державні гарантії:
збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання
оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад
, пов’язаних з наймом житлового приміщення у порядку, встановленому законодавством для службових відряджень (постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997 № 695)
Як направити медпрацівника на навчання: оформлення документів
Усі ці гарантії та компенсації оформлюють за місцем роботи, з якої медпрацівника направлено на навчання. У випадку направлення на навчання медпрацівника державного та комунального закладу/установи, роботодавець, незалежно від форми власності, на підставі копії направлення на курси має видати наказ про увільнення працівника від роботина період навчання зі збереженням середньої заробітної плати.
У табелі обліку використання робочого часу дні, коли працівник був відсутній у зв’язку з направленням на підвищення кваліфікації, позначте кодом «ІН» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством).
Постанова № 695 не містить окремих приписів, як компенсувати працівникові перебування на курсах підвищення кваліфікації у його вихідний день. Тому звернімося до загальних норм трудового законодавства. Нагадаємо, що роботу у вихідний день за згодою сторін компенсують наданням іншого дня відпочинку або оплачують у подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП).
Однак у ситуації, працівник фактично не виконував своїх посадових обов’язків у вихідний день. Отже, тут не йдеться про компенсацію за роботу у вихідний день згідно зі статтею 72 КЗпП. Також законодавство про працю не зобов’язує роботодавця компенсувати працівникам підвищення кваліфікації у вихідні, тож іншого дня відпочинку не надають.
Під час визначення середньої заробітної плати за час перебування працівників на навчанні слід користуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 100, середньомісячну зарплату в означеній ситуації потрібно визначати виходячи з виплат за два останні місяці.
Середньоденну (годинну) зарплату визначають діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). Середню зарплату розраховують шляхом множення середньоденної зарплати на кількість робочих днів, які має бути оплачено за середнім заробітком.
Кількість днів, проведених на курсах, варто брати з табеля обліку робочого часу працівників.
NB! Чинне законодавство не передбачає обов’язку працівників по завершенні курсів підвищення кваліфікації надавати графіки проведення занять. Тож їх можна не враховувати під час обчислення середнього заробітку. Таку саму думку висловило і МОЗ у листі від 30.12.2009 № 11-03-03/1010 .
Інша річ, коли працівник проходить курси підвищення кваліфікації без відриву від виробництва. Тоді такі дні оплачують як звичайні робочі.
