завідувач відділення екстреної медичної допомоги КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», лікар вищої категорії виїзної бригади відділення швидкої медичної допомоги, експерт з питань охорони здоров’я
МОЗ оголосило про запуск першого етапу трансформації служби екстреної медичної допомоги. Позитивний результат реформи первинної ланки надання медичної допомоги вселяє надію на те, що й ця трансформація пройде успішно. Читайте, що саме планують змінити, які завдання стоять перед трансформацією та чому виграють не тільки пацієнти, а й медики
Сьогодні бригади екстреної медичної допомоги, відповідно до нормативів, повинні приїздити на виклики в місті — за 10 хвилин, в сільській місцевості — не пізніше 20 хвилин. Насправді реальний час доїзду значно довший. Причин декілька:
недосконалість роботи оперативно-диспетчерських служб;
«ручна» обробка викликів та вибір бригад диспетчерами;
зношеність автопарку.
Окрім того, не всі пацієнти мають змогу викликати екстрену медичну допомогу в разі потреби. Мова йде про пацієнтів з вадами слуху та мови. А це більше одного мільйона чоловік.
Найближчі п’ять років мають стати «гарячим» періодом для служби екстреної медичної допомоги. Передусім необхідно оновити протоколи диспетчеризації. Скорочення часу на обробку виклику дасть змогу направляти до пацієнта найближчий автомобіль екстреної допомоги не пізніше однієї хвилини з моменту надходження звернення.
Також багато роботи в модернізації програмного забезпечення диспетчерських служб, аби фахівці мали змогу якнайшвидше отримувати інформацію про стан будь-якого виклику.
Зміниться й підхід до освіти та перевірки компетенції працівників екстреної медичної допомоги. Отримувати нові знання та відпрацьовувати практичні навички працівники служби екстреної медичної допомоги зможуть на базі навчально-тренувальних центрів, котрі функціонуватимуть при кожному Центрі екстреної медичної допомоги. Акцентуватимемо увагу на відпрацюванні практичних навичок за сучасними світовими алгоритмами.
Паралельно будуть оновлювати протоколи командних дій бригад та диспетчеризації.
Уряд виділив кошти на закупівлю спеціалізованого санітарного автотранспорту та необхідного обладнання, підвищення рівня заробітної плати працівників служби.
Зміни в організації приймальних відділень
Без трансформації приймальних відділень не вдасться якісно змінити догоспітальний етап надання медичної допомоги населенню.
В цьому напрямку заплановані зміни:
на базі приймальних відділень створять відділення екстреної медичної допомоги;
розташування приміщень новостворених відділень змінять відповідно до нових завдань, які виконуватиме новостворений підрозділ;
діагностичні та лікувальні процедури пацієнти зможуть отримувати в режимі 24/7;
оновлять маршрути пацієнтів.
Комплексний підхід дасть змогу розв’язати основні проблемні питання та запровадити в Україні світові стандарти надання екстреної медичної допомоги.
Лариса Лукащукзавідувачка Козятинського відділення екстреної медичної допомоги Філії КУ "ТМО" Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф"" "Хмільницька станція екстреної медичної допомоги"
Цього року для двох груп медпрацівників вже провели навчання за світовими стандартами. Як проходять заняття? Які знання і навички дають майбутнім інструкторам? А головне, як це вплине на розвиток екстреної медицини?
Робота над трансформацією системи ЕМД розпочалась з запровадження електронної диспетчерської системи. Недоліки в її роботі сьогодні видно неозброєним оком. Та й застарілий підхід до роботи оперативно-диспетчерської служби суттєво знижує оперативність реагування на виклики.
Так, середня тривалість обробки виклику сьогодні складає від 3 до 5 хвилин. Бригади доїздять до місця виклику в середньому за 16-20 хвилин.Такий час може вартувати пацієнту життя.
Запуск «Централь 103»
8 пілотних областей першими долучились до системи «Централь 103». На наступному етапі планується розробка єдиних вимог до оперативно-диспетчерських служб. Це дасть змогу об’єднати всі центральні оперативно-диспетчерські в єдину систему, а новостворені диспетчерські організовувати за уніфікованими стандартами.
Як тільки оперативно-диспетчерські служби усіх регіонів України будуть об’єднані в єдину систему «Централь 103», стартує її інтеграція в систему «Електронне здоров’я». Це дасть змогу тримати інформацію про пацієнта в єдиному електронному просторі та стане ще одним етапом створення повноцінної електронної медичної карти пацієнта.
Система «Централь 103» уже працює в тестовому режимі в пілотних регіонах — Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській областях та місті Києві. Це саме ті регіони, які показали свою здатність до змін в ході реформи первинної ланки медичної допомоги.
В цих регіонах, завдяки співпраці з органами місцевої влади, уже вдалося налагодити роботу сучасних оперативно-диспетчерських служб. Проте кожний з зазначених регіонів впроваджував роботу такого підрозділу самостійно, не співпрацюючи з іншими регіонами. Саме з цієї причини кожний Центр екстреної медичної допомоги налагоджував роботу служби так, як він це бачив та розумів. На рівні області, безумовно це дає свої позитивні результати. Проте комунікації між оперативно-диспетчерськими службами різних Центрів не існує. Тому, коли виклик надходить на кордон областей (наприклад, ДТП на трасі на межі сусідніх областей), на його обслуговування виїжджає бригада, яка формально повинна його обслуговувати, хоча вона може бути розташована далі від місця події.
Що зміниться з запровадженням єдиної електронної системи в роботі диспетчерських служб? В першу чергу виникне змога покрити єдиною сіткою диспетчерських служб усю територію України. Усі диспетчерські будуть працювати за єдиними протоколами обробки викликів, а інформація про отримані та оброблені виклики не буде замикатись в межах однієї області. З запровадженням системи «Централь 103» вдасться:
покращити роботу регіональних диспетчерських служб;
пришвидшити обробку викликів;
скоротити час доїзду бригад;
в разі потреби, залучати до обслуговування виклику інші екстрені служби;
створити змогу для виклику бригад ЕМД людям з вадами слуху чи мови;
покращити збір та обробку статистичної інформації.
Окремо слід зупинитись на останньому пункті – можливості формування прозорої статистичної інформації. Ситуація, коли статистичні дані формуватимуться без участі людини, дасть змогу бачити істину картину роботи служби в режимі реального часу. Це дасть змогу відразу помічати проблеми та приймати рішення щодо їх усунення. До прикладу – низький час доїзду до місця виклику може бути обумовлений недостатньою кількістю бригад в певному регіоні чи нераціональним їх розташуванням. Тому корекція цих недоліків дасть змогу суттєво пришвидшити допомогу пацієнту.
Що нас чекає найближчим часом? Зміни, заплановані урядом, повинні відчути на собі як пацієнти, так і персонал служби. Тому робота по трансформації служби ЕМД в двох напрямках:
покращення якості та доступності екстреної медичної допомоги для пацієнтів;
покращення престижності роботи працівників ЕМД, підвищення рівня заробітної плати.
З бюджету на перший етап змін в цьому році виділено 922 млн грн. Ці кошти будуть скеровані на пілотні регіони. За рахунок них буде придбаний новий автотранспорт, закуплене необхідне обладнання. Окрім іншого, буде закуплене обладнання для навчально-тренувальних центрів, де проходитимуть вишкіл працівники служби ЕМД.
Після реалізації усього запланованого, повинна суттєво покращитись якість надання медичної допомоги пацієнтам, а саме:
середній час обробки виклику зменшиться до 1 хвилини (як мінімум в 95% випадків);
середній час доїзду бригади скоротиться до 9-12 хвилин;
понад 80% машин обиратимуться автоматично;
люди з вадами мови та слуху отримають змогу здійснити неголосовий виклик;
статистична звітність формуватиметься автоматично в електронній формі.
