Пацієнт пролікувався у стаціонарі, його виписали. Проте він відмовляється йти додому і живе далі в лікарні. Що робити медперсоналу? Як виселити пацієнта, щоб не порушити закону?
Іноді пацієнти намагаються за допомогою закладу охорони здоров’я розв’язати не лише проблеми зі здоров’ям, а й інші життєві негаразди, які лікарні не стосуються.
Деякі пацієнти залишаються в закладі, бо мають проблеми із житлом: їм нікуди повертатися або некомфортно жити вдома. Дехто намагається у такий спосіб уникнути самотності, а тому прагне якнайдовше залишатися в колективі — серед інших пацієнтів та медперсоналу.
Є й категорія так званих пацієнтів-іпохондриків. Вони постійно «знаходять» у себе нові хвороби або ж стверджують, що не долікували колишні.
Керівники закладів у таких випадках часто не знають, як поводитися з пацієнтом. Адже очевидно, що подальша терапія неможлива або не дасть результату. Пацієнт для власних цілей використовує місце в палаті й витрачає час медперсоналу. Однак як діяти? Не виставляти ж пацієнта за двері силоміць.
Правовий статус пацієнта після виписки
Особа, яка перестала бути пацієнтом лікарні, але відмовляється покидати її приміщення, порушує правила перебування відвідувачів у закладі охорони здоров’я.
У день виписки хворого припиняється юридичий зв’язок «пацієнт — заклад охорони здоров’я». А тому особа автоматично втрачає права пацієнта, зокрема й пов’язані з режимом перебування в закладі. Натомість набуває прав і обов’язків відвідувача.
Головний лікар має забезпечити наявність у закладі Правил перебування відвідувачів та Правил перебування пацієнтів, а також ознайомити з ними осіб, яких вони стосуються.
Правила перебування відвідувачів закладу охорони здоров’я не передбачають можливості надання особі місця в палаті. До того ж вони обмежують доступ такої особи до приміщень закладу в неробочий час.
Якщо пацієнт відмовляється покидати заклад після виписки, зробіть такі кроки.
Підготуйте заклад і пацієнта
Надайте відповідні вказівки лікуючому лікарю та завідувачу відділення, аби перевірити, чи готовий заклад до планової виписки пацієнта. Зокрема перевірте, чи медперсонал:
провів необхідні аналізи та інші медичні маніпуляції згідно з установленим діагнозом та стандартами й протоколами надання медичної допомоги;
заповнив медичну документацію для виписки пацієнта.
Якщо дотримувати цих рекомендацій, ви як керівник будете готові надати аргументовану відповідь на можливі скарги пацієнта на неналежне/недостатнє його лікування.
Брати по нещастю
Із проблемою примусової виписки пацієнтів стикаються не лише українські медики. Одній із британських лікарень наприкінці 2016 року довелося судитися з пацієнтом, який відмовлявся виписуватися та покидати палату. У ній він перебував із серпня 2014-го — тобто понад два роки. Лише за рішенням суду пацієнта вдалося виселити із закладу.
Напередодні та в день виписки попередьте пацієнта про необхідність зібрати особисті речі й покинути палату після того, як медперсонал оформить відповідні документи. З огляду на високий ступінь конфліктності ситуації таке оголошення пацієнту робіть у присутності свідків, ліпше медпрацівників.
Якщо пацієнт відмовиться покидати приміщення та/чи отримувати належну йому медичну документацію, складіть акт(див. Додаток). У ньому максимально деталізуйте обставини ситуації. Акт мають підписати свідки та сам пацієнт. Якщо він відмовиться, поводитиметься агресивно чи зневажливо — про це також зробіть примітку в акті.
Якщо поведінка пацієнта супроводжується лайкою чи іншими проявами зневаги, зафіксуйте це на відео. Попередьте пацієнта, що здійснюєте відеофіксацію виключно через його неправомірні дії, щоб захистити права закладу.
Про необгрунтовану відмову пацієнта виписуватися можете написати і в медичній карті стаціонарного хворого. Записи в пункті 43 форми № 003/о мають у повному обсязі відображати зміни стану хворого (погіршення, поліпшення, повне одужання) та увесь процес медичного лікування чи реабілітації впродовж перебування в стаціонарі. У день виписки хворого зі стаціонару запис лікаря має бути максимально детальним (п. 27 Інструкції № 003/о).
Алла Худяковаголовний редактор системи «Експертус Медзаклад»
Обов’язки за однією посадою зазвичай однакові, тож і оклади мають збігатися. Заборонено знижувати розмір оплати праці залежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду й характеру занять, місця проживання (ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР).
Відмова звільняти палату після виписки містить ознаки адміністративного правопорушення—дрібного хуліганства. Відповідальність за нього передбачає стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП). Звісно, якщо поведінка пацієнта не супроводжується насильницькими діями, що містять ознаки іншого адмінправопорушення чи навіть злочину.
Тож якщо пацієнт і надалі відмовляється покидати лікарню, викличте поліцію. Органи Національної поліції уповноважені складати протоколи про правопорушення, передбачене статтею 173 КпАП (п. 1 ст. 255 КпАП).
Не намагайтеся виставити пацієнта за двері силоміць, адже будь-яке фізичне насильство щодо людини вважається кримінально караним.
Якщо пацієнт відмовляється покидати заклад і після того, як прибудуть правоохоронні органи, зверніться до суду. У такому разі документи, які ви зібрали, отримали та/або оформили на основі вказаних у цій статті рекомендацій, допоможуть закладу довести свою правоту та врешті-решт позбутися від надокучливого пацієнта.
Хороші не лише гості, які не затримуються надовго, а й пацієнти. Якщо хтось із них вирішив пожити в закладі після виписки, ознайомте його з правилами перебування відвідувачів і попросіть покинути приміщення. Самостійно спекатися нав’язливого пацієнта не вдається? Зверніться по допомогу до поліції. А якщо й це не допоможе — позивайтеся до суду.
Читайте: 
