завідувач відділення екстреної медичної допомоги КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», лікар вищої категорії виїзної бригади відділення швидкої медичної допомоги, експерт з питань охорони здоров’я
За якими симптомами діагностують передменструальний синдром та як надавати медичну допомогу, читайте у статті
Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Передменструальний синдром» МОЗ затвердило наказом від 13.07.2022 № 1218.
У протоколі затверджені оновлені принципи діагностики, класифікації передменструального синдрому (ПМС) та підходи до лікування, засновані на принципах доказової медицини. Протоколом послуговуватимуться у своїй роботі як керівники закладів охорони здоров’я та їх заступники, так і практикуючі лікарі різних спеціальностей — лікарі загальної практики-сімейної медицини, лікарі—терапевти, акушер-гінекологи, психіатри та інші фахівці, дотичні до надання допомоги пацієнткам з ПМС.
Типи передменструального синдрому
Передменструальний синдром — це цілий ряд фізичних (масталгія, здуття живота) та психологічних (дратівливість, тривога, депресія, різкі перепади настрою) симптомів, які виникають у жінок в лютеїнову фазу менструального циклу.
За даними закордонної статистики на ПМС страждають від 20 до 40% жінок репродуктивного віку, а 2-8% — мають найважчу форму ПМС.
Розрізняють види передменструального синдрому:
фізіологічний ПМС — легкий
основний ПМР — ПМС чи ПМДР
передменструальне загострення (ПМЗ) фонового захворювання
ПМР з відсутністю менструації
прогестаген-індукований ПМР
основний психічний розлад, але не ПМР
Докладніше розглянемо їх у Таблиці 1.
Передменструальний синдром: симптоми
Вид
Наявність симптомів
Період відсутності симптомів
Наявність менструації
Вплив на якість життя
Наявність додаткових факторів
Фізіологічний ПМС
Симптоми виражені незначно, мають циклічний характер, полегшуються при настанні менструації
Впродовж тижня після менструації
Наявна
Не впливає
Відсутні
Основний ПМР (ПМС чи ПМДР)
Ознаки передменструального синдрому виражені, мають циклічний характер, полегшуються при настанні менструації
Впродовж тижня після менструації
Наявна
Погіршення
Відсутні
Передменструальне загострення
Симптоми виражені, мають циклічний характер, полегшуються при настанні менструації
Симптоми присутні постійно
Наявна
Погіршення
Наявна патологія, не пов’язана з менструацією
ПМР з відсутністю менструації
Симптоми мають циклічний характер
Тиждень без симптомів
Відсутня
Погіршення
Відсутні
Прогестаген-індукований ПМР
Симптоми передменструального синдрому мають циклічний характер, полегшуються при настанні менструації.
Тиждень без симптомів
Наявна
Погіршення
Лікування прогестеронами полегшує стан
Основний психічний розлад, але не ПМР
Симптоми не мають циклічного характеру
Симптоми присутні постійно
Наявна
Погіршення якості життя постійне
Відсутні
Медична допомога пацієнтам з передменструальним синдромом
Медичну допомогу при передменструальному синдромомі пацієнткам надають на рівнях:
первинний — лікарі загальної практики сімейної медицина — діагностика та лікування пацієнток з ПМС, спостереження за пацієнтками, які пройшли лікування на вторинному та третинному рівні
вторинний, зокрема вторинна амбулаторна допомога — лікар-акушер-гінеколог, лікар-психіатр, інші вузькі спеціалісти — консультація можлива за направленням лікаря загальної практики-сімейної медицини у випадку, якщо призначене лікування не призвело до бажаного ефекту
вторинна стаціонарна допомога — додаткові діагностичні заходи для підтвердження діагнозу ПМС/ПМДР, проведення диференційної діагностики, виявлення причин неефективності лікування на попередньому етапі; при наявності проявів важкої депресії з ризиком суїциду; для вирішення питання хірургічного втручання
третинний — скеровуються пацієнтки з тяжкою соматичною патологією, які мають інші високі ризики
Діагностика передменструального синдрому — задача клопітка та тривала. Для встановлення точного діагнозу важлива не стільки наявність якихось конкретних симптомів, скільки час їх виникнення. Діагностику ПМС проводять за наступним покроковим алгоритмом:
збір скарг та анамнезу
фізикальне обстеження
лабораторне обстеження
проведення диференційної діагностики з іншими хворобами зі схожими симптомами (див. Таблицю 2).
Важливим аспектом для постановки точного діагнозу передменструального синдрому наказ МОЗ визначає ведення пацієнткою «Щоденника скарг», в якому вона щовечора оцінює в балах свій стан за певними критеріями. Оцінивши отриману суму балів, можна або підтвердити ймовірність ПМС, або спростувати таку ймовірність. Щоденник скарг пацієнтка повинна заповнювати впродовж двох циклів.
Важливо пам’ятати, що такий щоденник пацієнтка повинна вести в режимі реального часу (щовечора оцінювати свій стан), а не ретроспективно згадуючи свої відчуття.
Таблиця 2
Обстеження
Обгрунтування
Збір анамнезу
Важливо детально з'ясувати анамнез менструацій, анамнез передменструального синдрому, його вплив на якість життя, наявність супутньої патології, ефективність попереднього лікування ПМС
Фізикальне обстеження
Звертаємо увагу на болючість при пальпації молочних залоз, збільшення маси тіла в лютеїнову фазу менструального циклу, здуття живота
Лабораторне обстеження
Визначення рівня гормонів (ФСГ, Е2, кортизол, пролактин) в динаміці
Важливим етапом діагностики є проведення диференційної діагностики з психічними розладами, захворюваннями щитоподібної залози, станами, пов’язаними зі зловживанням алкоголем та психоактивними речовинами.
Лікування передменструального синдрому передбачає такі заходи:
1.Перша лінія — корекція фізичного навантаження, прививання навичок раціонального харчування, прийом вітамінів, КОК-ів, СІЗЗС в малих дозах
2.Друга лінія — прийом КТГ
3.Третя лінія — використання ГнРГ на фоні терапії прикриття
4.Четверта лінія — використання хірургічних методів лікування
При лікуванні ПМС використовують декілька груп лікарських засобів (див. табл. 3).
Таблиця 3
Група препаратів
Перелік
Обгрунтування
Негормональні лікарські засоби
СІЗЗС (селективні інгібітори нейронального захоплення серотоніну) та СІЗЗСН (селективні інгібітори нейронального захоплення серотоніну та норадреналіну)
Призначають при тяжкій формі ПМС при неефективності немедикаментозних засобів лікування. Тривалість симптомів депресії повинна тривати не менше 14 днів
Гормональні лікарські засоби
КОКи, аналоги ГнРГ, трансдермальні естрагени в комбінації з прогестеронами
У пацієнток з важкими проявами протокол лікування переменструального синдрому передбачає, за показами, проведення хірургічного лікування. Варто використати хірургічне втручання в наступних випадках:
при неефективності медикаментозної терапії
якщо виникла потреба в тривалому прийомі ГнРГ
якщо у пацієнтки діагностували іншу гінекологічну патологію, яка потребує хірургічного лікування
Після хірургічного лікування жінка молодше 45 років продовжує отримувати гормональне лікування.
Альтернативні методи лікування передментсруального синдрому
В комплексній терапії ПМС використовують також альтернативні методи лікування:
фізичні навантаження
рефлексотерапія
використання вітамінів окремих груп та полівітамінних комплексів
прийом макроелементів (Са, Мg)
рослинні препарати – звіробій звичайний, екстракт листя Гінкго білоба, шафран, олію примули вечірньої, мелісу та ін.
Різні дослідження показують різну ефективність та безпечність такого лікування. Однак, це лікування має особливе значення для жінок, які не можуть отримувати гормональну терапію через наявність протипоказів.
Загалом лікування передменструального синдрому триває доти, допоки в жінки є оваріальні цикли. При передчасному припиненні терапії, хвороба рецидивує.
