Простій закладу охорони здоров’я: організація роботи працівників
Призупинення роботи закладу охорони здоров’я або його відділення, наприклад для проведення капітального ремонту, має бути оформлене наказом організації вищого рівня.
На цей період працівникам закладу може бути запропоновано декілька варіантів, що обираються за згодою сторін:
- оформити щорічну відпустку;
- тимчасово перевестися на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
- оформити простій.
Допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки на час простою
Допомога на оздоровлення, що виплачується працівникам закладів охорони здоров’я при наданні щорічної відпустки та передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524, виплачується медичним працівникам у розмірі посадового окладу, визначеного у графі 12 «Посадовий оклад з підвищеннями» тарифікаційного списку, залежно від обсягу роботи за цією посадою.
Переведення працівника на іншу роботу на час простою
Згідно зі статтею 33 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322VIII (КЗпП) власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою. Отже, якщо простій спричинений ремонтом закладу, що проводиться через його аварійний стан, для працівників може застосовуватися ця стаття КЗпП.
Якщо ж це простій через тимчасове призупинення роботи з причин виробничого характеру, коли працівники позбавлені можливості виконувати свої трудові обов’язки, то можуть застосовуватися норми статті 34 КЗпП, якою встановлено, що у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій же місцевості на строк до одного місяця. У цьому випадку для працівників застосовуються норми статті 33 КЗпП щодо оплати праці за виконану роботу, але не нижче ніж середній заробіток за попередньою роботою.
Порядок оплати часу простою
Як простій можуть бути кваліфіковані тільки такі випадки, за яких працівник приходить на роботу, але не працює зі вказаних вище причин. У цьому випадку статтею 113 КЗпП встановлені державні гарантії щодо оплати часу простою не з вини працівника з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Враховуючи, що під час простою медичні працівники не виконують роботу, визначену їх посадовими обов’язками, їм виплачується за цей період дві третини від розміру посадового окладу, що відповідає тарифному розряду за Єдиною тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, наведеною у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298, тобто без урахування підвищень у зв’язку зі шкідливими умовами праці та надбавок за тривалість безперервної роботи.
Оплата праці сумісникам під час простою
Якщо до закриття закладу охорони здоров’я працівники працювали на повну ставку за основним місцем роботи та на частину вакантної ставки (внутрішнє сумісництво за фактично відпрацьовані години), а у період простою продовжують виконувати функціональні обов’язки за обома посадами (за основною посадою та за посадою на умовах внутрішнього сумісництва), оплата їх праці здійснюється за фактично відпрацьований час.
