Концепція реабілітації передбачає профілактику, лікування, пристосування хворого до життя та праці за умов хронічного захворювання та особистісний підхід до пацієнтів. Тому архітектурнопланувальне рішення простору закладів охорони здоров’я має відповідати специфічним завданням комплексної медикосоціальної та професійнотрудової реабілітації пацієнтів, сприяти компенсації наявних у них вад і порушень, стимулюванню відновлювальних процесів у пізнавальній, емоційній та комунікативній сферах.
Читайте: "Приміщення лікарні: вимоги до архітектури й облаштування"
Одним із першочергових завдань комплексної реабілітації та профілактики (фізичної, психічної, соціальної, духовної) щодо всіх складових здоров’я є забезпечення гармонійного впливу на ці складові. Пацієнта має оточувати психологічно комфортне, та доброзичливе середовище, що сприятиме підвищенню адаптаційних можливостей і протидії деструктивним процесам особистості. У цьому контексті ефективними є реабілітаційні підходи, засновані на облаштуванні гармонійного зовнішнього простору закладу охорони здоров’я засобами ландшафтного дизайну.
Засоби для створення реабілітаційного середовища у медзакладі
Використання різних засобів ландшафтного проектування на основі концепції єдності гармонійного зовнішнього середовища, внутрішнього оформлення та художнього рішення інтер’єру, а також урахування психофізіологічних особливостей пацієнтів із задіянням усіх каналів сприйняття забезпечує комплексність реабілітаційного впливу, що вбачається особливо актуальним для психоневрологічних, педіатричних, геронтологічних, онкологічних, кардіологічних стаціонарів, пологових будинків, інтернатних і санаторнокурортних закладів.
Читайте: "Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників"
Реабілітаційний вплив довколишнього середовища досягається такими засобами ландшафтного дизайну, як організація простору, пропорційність, композиція, ритм, колір, аромат, тактильні відчуття, звук, асоціації, можливість трансформації, динаміка, утилітарність. Завдяки цьому територія закладу охорони здоров’я виконує оздоровчу функцію, сприяючи як фізичному (соматичному), так і психічному (психологічному) та соціальнодуховному відновленню пацієнтів. Відповідним чином організоване довколишнє середовище закладу охорони здоров’я стає дійсно терапевтичним середовищем, засобом комплексної медикосоціальної, психологопедагогічної реабілітації, сприяє поліпшенню всіх показників здоров’я пацієнтів, набуває психогігієнічного та психопрофілактичного значення, позитивно впливає на самосвідомість особистості та її здатність до творчості і духовного розвитку.
Отже, організація середовища закладу охорони здоров’я має важливе медичне, психологічне, соціальне та екологічне значення.
