Протокол лікування гострого гнійного періодонтиту затверджений наказом МОЗ «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями «ортопедична стоматологія», «терапевтична стоматологія», «хірургічна стоматологія», «ортодонтія», «дитяча терапевтична стоматологія», «дитяча хірургічна стоматологія» від 23.11.2004 № 566 (далі — Наказ № 566).
Наказ № 566 мав утратити чинність із 01.09.2021 (наказ МОЗ «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» від 28.02.2020 № 590). Утім, МОЗ відтермінувало це рішення на рік — до 1 вересня 2022 року. Відповідні зміни профільне міністерство ухвалило наказом від 31.08.2021 № 1852.
NB! Використуйте протоколи, затверджені МОЗ, і надалі.
Гострий апікальний періодонтит постійного зуба: діагностика
Періодонтит — це запальний процес в періодонті, що виникає під час потрапляння інфекції на ділянку пошкодженого зуба.
Гострий періодонтит діагностують за такими клінічними критеріями:
різкий біль при накушуванні на зуб
постійний пульсуючий наростаючий біль у зубі
відчуття «вирослого зуба» — він вищий за сусідні зуби і перший вступає у контакт з антагоністами
асиметрія обличчя через набряк м’яких тканин на стороні ураження
підвищення температури тіла, млявість, поганий сон, можливе підвищення температури до 38-390С
уражений зуб може бути інтактним, запломбованим або мати глибоку каріозну порожнину, що сполучається з порожниною зуба
безболісне зондування стінок, дна каріозної порожнини, місця сполучення з порожниною зуба та устя кореневих каналів
немає реакції на термічні подразники
болісна реакція на перкусію зуба (вертикальну і горизонтальну), патологічна рухомість зуба
слизова оболонка ясен та перехідної складки у ділянці верхівки ураженого зуба набрякла, гіперемована, згладжена, болісна при пальпації
регіонарні лімфатичні вузли на стороні ураження збільшені та болісні при пальпації
Як допоміжні критерії діагностики застосовуйте знижену (більше ніж 100 мкА) або відсутню реакцію на електричний струм при електроодонтодіагностиці та відсутні зміни кісткової тканини періапікальної ділянки при рентгенологічному досліджені.
якщо немає болю — інструментальне оброблення кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів
розкриття верхівкового отвору
медикаментозне оброблення кореневих каналів антисептичними та протизапальними препаратами — у каналі залишають турунду, рясно зволожену обраним медикаментозним препаратом
закриття каріозної порожнини напівгерметичною або герметичною пов’язкою залежно від наявності або відсутності незначної кількості серозного ексудату в каналі
Для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовують швидкодіючі медикаментозні препарати, що не подразнюють періодонт:
галогени та окислювачі — 1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо
фенольні сполуки — 5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати
нітрофурани, антибактеріальні препарати
іммобілізовані лікарські препарати та сорбенти
протизапальні препарати тощо
Третє відвідання хворого:
антисептична обробка порожнини рота
якщо немає болю — видалення герметичної (напівгерметичної) пов’язки
пломбування кореневого каналу (каналів) у межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб
пломбування каріозної порожнини, а якщо необхідно — відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба
відстрочене пломбування — каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу
Щодо загального лікування, то залежно від загального стану хворого призначають аналгетики, антибактеріальні та гіпосенсибілізуючі препарати.
Про ефективність проведеного лікування свідчить відсутність скарг на больові відчуття при накушуванні на зуб і патологічних змін у періодонті й на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба, а також безболісна реакція на перкусію. До того ж рентгенологічно-пломбувальна маса розміщується по всій області кореневих каналів.
Якщо ж спостерігаєте появу вторинного карієсу, прогресування запального процесу в періодонті й перехід у хронічну форму, загострення патологічного процесу у періодонті з виникненням одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес тощо), це ознаки того, що проведене лікування — неефективне.
✔ Ліцензування медичної практики в стоматології ✔ Правові питання в роботі керівника ✔ Кадрові питання ✔ Перевірки у стоматології ✔ СЕРТИФІКАТ про підвищення кваліфікації
