Нормами частини другої статті 23 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 5 липня 2001 р. № 2586-III (далі — Закон № 2586), працівникам протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на активні форми туберкульозу, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, гарантовано право на щорічну відпустку тривалістю не менш як 36 календарних днів.
Статтею 1 Закону № 2586 визначено, що протитуберкульозними закладами є спеціалізовані заклади охорони здоров’я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз (протитуберкульозні диспансери, лікарні, відділення, кабінети, науково-дослідні інститути, денні стаціонари, санаторії тощо). Протитуберкульозні заклади визначені також у Переліку спеціалізованих закладів охорони здоров’я та структурних підрозділів закладів охорони здоров’я, які здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 липня 2009 р. № 514 (далі — Перелік № 514).
Пунктом 2 Переліку № 514 туберкульозні (протитуберкульозні, фтизіатричні, у т. ч. дитячі) кабінети як структурні підрозділи багатопрофільних лікарняних, амбулаторно-поліклінічних та санаторно-курортних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я віднесено до протитуберкульозних закладів.
Під активною формою туберкульозу в законодавстві мається на увазі така форма, при якій у пацієнта спостерігаються її виражені прояви, підтверджені клінічними, лабораторними та рентгенологічними дослідженнями, у т. ч. у виділеннях яких виявляються мікобактерії туберкульозу, що є джерелом інфекції для інших осіб (заразна форма).
Таким чином, медична сестра туберкульозного кабінету, яка надає медичну допомогу хворим на активні форми туберкульозу, матиме право на встановлення щорічної відпустки загальною тривалістю 36 календарних днів незалежно від стажу роботи.
Якщо ж медична сестра надає медичну допомогу хворим на неактивні форми туберкульозу, тривалість її щорічної відпустки, відповідно до Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій
і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» від 17 листопада 1997 р. № 1290 становитиме 31 календарний день.
Слід зазначити, що нормами частини третьої статті 23 Закону № 2586 встановлено також, що працівники протитуберкульозних закладів, які захворіли на туберкульоз внаслідок виконання службових обов’язків, мають право на щорічну відпустку загальною тривалістю 45 календарних днів з використанням її у літній або інший зручний для них час.
