Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. № 2297-VI (далі — Закон № 2297) об’єктом захисту є персональні дані, які обробляються в базах персональних даних. При цьому персональні дані — це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до статті 24 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-IV (далі — ЦК) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Відповідно до статті 25 ЦК здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільна правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її біологічної смерті.
Таким чином, у контексті померлої особи не може йтися про її персональні дані, проте можна вести мову про персональні дані інших осіб, пов’язаних тим чи іншим чином з померлою особою (родичі, опікуни, піклувальники), за якими вони можуть бути ідентифіковані.
З огляду на зазначене, дані померлого не є персональними даними і можуть передаватися родичам, працівникам ритуальних служб і правоохоронних органів у порядку, визначеному законодавством. При цьому, слід мати на увазі, що деякі дані померлої особи (наприклад, адреса проживання) можуть бути персональними даними інших осіб, які підпадають під захист відповідно до Закону № 2297.
