Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788XII медичні працівники (лікарі та середній медичний персонал) мають право на пенсію за вислугу років за наявності спеціального стажу роботи не менше ніж 25 років у закладах охорони здоров’я, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 № 909 (далі — Перелік № 909).
Отже, основними критеріями для оформлення пенсії за вислугу років є робота на посадах лікарів та середнього медичного персоналу в закладах охорони здоров’я та наявність спеціального стажу роботи на цих посадах не менше 25 років.
Згідно зі статтею 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801XII медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної діяльності, встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Чинними нормативноправовими актами з цього питання є такі:
- наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.12.1992 № 195, яким затверджений Перелік вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю» (далі — Перелік № 195);
- наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19.12.1997 № 359, яким затверджене Положення про порядок проведення атестації лікарів (далі — Положення № 359);
- наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29.03.2002 № 117, яким затверджений Випуск 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — Випуск 78 ДКХП).
Так, відповідно до пункту 1 примітки до розділів І та ІІ Переліку № 195 до роботи на посадах лікарів і провізорів допускаються фахівці, які отримали спеціальну підготовку у вищих навчальних закладах та звання лікаряспеціаліста з конкретної спеціальності (для лікарів), провізора загального профілю (для фармацевтів) або мають сертифікат, який дає право обіймати посаду лікаряспеціаліста (для фахівців із немедичною освітою).
У абзаці другому пункту 2.4 Положення № 359 визначено, що лікаремспеціалістом однієї зі спеціальностей, що передбачена Номенклатурою лікарських спеціальностей, може бути лікар, який закінчив інтернатуру, магістратуру, клінічну ординатуру або аспірантуру з цієї спеціальності і має сертифікат лікаряспеціаліста, а також особи, які в установленому порядку допущені до лікарської діяльності, пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки та мають необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіють сучасними методами профілактики, діагностики та лікування хворих. Відповідно до пункту 2.1 Положення № 359 особи, які закінчують навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі або аспірантурі з відповідної спеціальності, а також особи, які допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки у порядку, передбаченому Переліком № 195, підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків із присвоєнням звання лікаряспеціаліста з конкретної лікарської спеціальності.
Випуском 78 ДКХП встановлено освітньокваліфікаційні вимоги для обіймання посад лікарів з усіх спеціальностей. Зокрема, пунктом 1 розділу «Професіонали» визначено такі кваліфікаційні вимоги до лікаря: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціалізація за певною спеціальністю, наявність сертифіката лікаряспеціаліста.
Також вимоги щодо обов’язкового проходження спеціалізації випускниками усіх медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації з подальшим присвоєнням кваліфікації лікаря (провізора) — спеціаліста певного фаху визначено у Положенні про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291.
Крім того, наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» від 28.10.2002 № 385 затверджено Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров’я, право працювати на яких дає спеціалізація за відповідними лікарськими спеціальностями.
Отже, робота на будьякій лікарській посаді зараховується до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Оскільки посада психолога Переліком № 909 не передбачена, робота на цій посаді не зараховується до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років.
