Зарахування до медичного стажу періоду роботи психологом

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788­XII медичні працівники (лікарі та середній медичний персонал) мають право на пенсію за вислугу років за наявності спеціального стажу роботи не менше ніж 25 років у закладах охорони здоров’я, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 № 909 (далі — Перелік № 909).

Отже, основними критеріями для оформлення пенсії за вислугу років є робота на посадах лікарів та середнього медичного персоналу в закладах охорони здоров’я та наявність спеціального стажу роботи на цих посадах не менше 25 років.

Згідно зі статтею 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801­XII медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної діяльності, встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Чинними нормативно­правовими актами з цього питання є такі:

• наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.12.1992 № 195, яким затверджений Перелік вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю» (далі — Перелік № 195);
• наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19.12.1997 № 359, яким затверджене Положення про порядок проведення атестації лікарів (далі — Положення № 359);
• наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29.03.2002 № 117, яким затверджений Випуск 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — Випуск 78 ДКХП).

Так, відповідно до пункту 1 примітки до розділів І та ІІ Переліку № 195 до роботи на посадах лікарів і провізорів допускаються фахівці, які отримали спеціальну підготовку у вищих навчальних закладах та звання лікаря­спеціаліста з конкретної спеціальності (для лікарів), провізора загального профілю (для фармацевтів) або мають сертифікат, який дає право обіймати посаду лікаря­спеціаліста (для фахівців із немедичною освітою).

У абзаці другому пункту 2.4 Положення № 359 визначено, що лікарем­спеціалістом однієї зі спеціальностей, що передбачена Номенклатурою лікарських спеціальностей, може бути лікар, який закінчив інтернатуру, магістратуру, клінічну ординатуру або аспірантуру з цієї спеціальності і має сертифікат лікаря­спеціаліста, а також особи, які в установленому порядку допущені до лікарської діяльності, пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки та мають необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіють сучасними методами профілактики, діагностики та лікування хворих. Відповідно до пункту 2.1 Положення № 359 особи, які закінчують навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі або аспірантурі з відповідної спеціальності, а також особи, які допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки у порядку, передбаченому Переліком № 195, підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків із присвоєнням звання лікаря­спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності.

Випуском 78 ДКХП встановлено освітньо­кваліфікаційні вимоги для обіймання посад лікарів з усіх спеціальностей. Зокрема, пунктом 1 розділу «Професіонали» визначено такі кваліфікаційні вимоги до лікаря: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціалізація за певною спеціальністю, наявність сертифіката лікаря­спеціаліста.

Також вимоги щодо обов’язкового проходження спеціалізації випускниками усіх медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації з подальшим присвоєнням кваліфікації лікаря (провізора) — спеціаліста певного фаху визначено у Положенні про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291.

Крім того, наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» від 28.10.2002 № 385 затверджено Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров’я, право працювати на яких дає спеціалізація за відповідними лікарськими спеціальностями.

Отже, робота на будь­якій лікарській посаді зараховується до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Оскільки посада психолога Переліком № 909 не передбачена, робота на цій посаді не зараховується до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років.