Ексклюзив: інтерв'ю з міністром охорони здоров'я Віктором Ляшком про спроможну мережу ЗОЗ
МОЗ планує забезпечити територіальну доступність якісної медичної та реабілітаційної допомоги населенню. Для цього мережу закладів охорони здоров’я поділили на госпітальні округи, а округи — на кластери. Розвивати мережу закладів охорони здоров’я комунальної форми власності доручили органам місцевого самоврядування. Як і коли запрацює нова модель поділу та яку роль при цьому бере на себе МОЗ? Про це для журналу «Управління закладом охорони здоров'я» розповів міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко.
Читайте головні тези з ексклюзивного інтерв'ю.
Вікторе Кириловичу, ще влітку МОЗ анонсувало, що до кінця 2022 року КМУ затвердить межі госпітальних округів та кластерів, а також порядок визначення закладів, які входять до госпітальної мережі. Чому цей процес затягнувся?
Парламент ухвалив зміни до декількох законів, зокрема до Основ законодавства про охорону здоров’я України, і передбачив поділ госпітальних округів на госпітальні кластери в порядку, який визначає КМУ. МОЗ із самого початку розробило відповідний порядок і передало його на розгляд в експертні спільноти. Далі зібрало пропозиції, сформувало їх у єдиний документ, запустило на громадське обговорення й погодження з центральними органами виконавчої влади. А оскільки проєкт стосується регіонального розвитку, то погодити його мали й усі голови обласних державних адіміністрацій (ОДА).
На якому етапі нині перебуває проєкт?
Зараз документ* фіналізовано. Його погодили всі центральні органи виконавчої влади й ОДА. Останнє погодження надійшло від Мін’юсту.
* Проєкт постанови КМУ «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я», яка затверджуватиме порядок визначення та функціонування спроможної мережі. — Прим. ред.
Сформований пакет документів направлений на розгляд КМУ. Але він там пройде ще підготовку в секретаріаті, потім уже буде поданий на розгляд членами Уряду, а після цього — на оприлюднення.
Порядок установлює, як буде формуватися спроможна мережа за кластерним типом, які лікарні належатимуть до надкластерних, кластерних і загальних та що при цьому треба врахувати. Згідно з цим порядком ОДА мають у визначений постановою період розробити свої пропозиції щодо формування спроможної мережі з урахуванням думки органів місцевого самоврядування (ОМС). А далі передати їх у МОЗ на затвердження.
У проєкті постанови було вказано, що ОДА мають зробити це вже до 1 травня 2023 року...
Усе залежить від того, коли постанову опублікують і вона набере чинності. Для того щоб не прив’язуватися до конкретної дати, ми вже проставили строк у місяцях. Від моменту, коли документ ухвалять, будемо відраховувати три місяці.
Інфраструктурне питання — це не про закриття лікарень
Чи планує МОЗ за кластерної системи зберегти нинішню кількість закладів охорони здоров’я?
Інфраструктурне питання, таке як спроможна мережа, госпітальні округи й госпітальні кластери, — це не про закриття лікарень. Це про формування мережі за певним функціоналом, укомплектуванням, яка повинна надавати всі необхідні медичні послуги на території проживання людини й розміщення лікарні.
Тому це не питання про те, що якусь лікарню треба закрити, а якусь побудувати. Питання в тому, що нам треба так сформувати мережу в госпітальному окрузі, щоб були реалізовані доступність до медичної допомоги, а також якість і безоплатність тих послуг, які гарантує програма медичних гарантій (ПМГ).
Чи будуть ураховані в спроможній мережі сільські заклади?
Звісно, будуть. Якщо певна лікарня визначена як загальна і має на це спроможності та спеціалістів, то ніхто не забороняє їй працювати. НСЗУ її контрактуватиме. Просто є мінімальний перелік того, що в цій лікарні повинно бути.
Питання збитковості в закладі — це питання його менеджменту
Чи передбачає спроможна мережа майбутнє для закладів, які нині функціонують як збиткові й потребують дофінансування з боку ОМС?
Питання збитковості в закладі — це не питання збиткового закладу. Це питання менеджменту закладу й розробки стратегії його роботи. Якщо заклад збитковий і до нього не йдуть люди, то керівник повинен подивитися, чому так відбувається, і переформатувати свою роботу та роботу закладу, який він очолює.
Ми бачимо, де бракує кадрів
Чи вплине інфраструктурний етап реформи на медичні кадри?
Коли ми провели кластеризацію, то зрозуміли, де є проблеми за функціоналом. Наприклад, на загальному рівні бачимо, що повинна бути ургентна хірургія, а в лікарні немає хірурга. На кластерному рівні має бути педіатрія, а немає педіатра. Тож ми зробили зріз і бачимо, де бракує кадрів.
Тепер ми розуміємо, де більша кількість спеціалістів, ніж потрібно. Тоді нам треба запропонувати цим хірургам підсилити інші заклади.
Найбільша проблема при цьому — отримати згоду медика на переїзд. До початку повномасштабної війни ми почали розвивати програму з житлом для медиків, але зараз довелося її призупинити, бо кошти пішли на потреби військовослужбовців. Але ми її не похоронили. Сподіваємося на перемогу, формування спроможної мережі, розуміння кадрових проблем у кожному закладі та допомогу з рівня держави, щоб розв’язати це питання.
Ті, хто розвивається і зрозумів суть реформи, ніколи не скаже: «Повертайте все назад до субвенції»
До чого порадите готуватися керівникам закладів охорони здоров’я вже зараз, щоб налагодити роботу в спроможній мережі?
Усім керівникам рекомендую переймати досвід тих, хто рухається вперед і тягне за собою решту. Ті, хто розвивається і зрозумів суть реформи, ніколи в житті не скажуть: «Повертайте все назад до субвенції». Пул якогось незадоволення формують 10—15% закладів. Усі інші зрозуміли правила гри і як за рахунок коштів ПМГ можна модернізуватися й рухатися вперед.
Якого результату очікуєте від реформи спроможної мережі для медпрацівників і пацієнтів?
Я очікую три слова про медичну допомогу: доступна, якісна і безоплатна.
З Віктором Ляшком спілкувалася головний редактор журналу «Управління закладом охорони здоров’я» Людмила Шевченко. Повний текст інтерв'ю читайте за посиланням.