Слід регулярно дезінфікувати (очищувати) побутові поверхні (наприклад, підлоги, стільниці) (наприклад, щодня, три рази на тиждень), а також коли трапляються розливи крові чи коли ці поверхні помітно забруднені.
Варто дотримуватися таких положень інструкцій виробників щодо правильного використання дезінфекційних (чи миючих) засобів, як рекомендована концентрація, сумісність матеріалів, зберігання, термін придатності і безпечне використання та утилізація, який би спосіб дезінфекції ви не обирали. Слід підтримувати чистоту стін, штор і гардин у відділеннях догляду за хворими.
Готувати дезінфекційний (або миючий) розчин варто у міру потреби і своєчасно замінювати його свіжим розчином (наприклад, готувати свіжий розчин після прибирання підлоги у трьох палатах пацієнтів, міняти його не рідше, ніж з 60хвилинним інтервалом) відповідно до вимог закладу охорони здоров’я.
Як набрати бали до атестації 2020
Щоб запобігти зараженню збудниками інфекцій, слід регулярно знезаражувати ганчірки для миття та насадки для швабр.
Варто проводити одноетапне прибирання із застосуванням дезінфекційних засобів побутового призначення під час догляду за хворими, якщо:
- існує непевність щодо характеру забруднення на поверхні (наприклад, це кров або рідини тіла чи побутовий пил або бруд);
- існує непевність щодо того, чи присутні на поверхнях мікроорганізми, резистентні до дії дезінфекційних засобів.
Щоб очистити поверхні у приміщеннях, не призначених для догляду за хворими (наприклад, адміністративних приміщеннях), слід використовувати миючі засоби і воду.
Не варто використовувати дезінфекційні засоби високого рівня чи рідкі хімічні стерилізатори для дезінфекції некритичних поверхонь.
Слід регулярно витирати пил з горизонтальних поверхонь (наприклад, щодня, тричі на тиждень) ганчіркою, змоченою дезінфекційним засобом (або миючим засобом), що входить до Державного реєстру. Готувати дезінфекційний розчин (або миючий засіб) необхідно згідно з рекомендаціями виробника.
Якщо дезінфекційні засоби (наприклад, феноли) використовують для очищення ліжечок немовлят та кувезів, слід ретельно промивати їхні поверхні водою і висушувати, перш ніж повторно використовувати.
Заборонено використовувати дезінфекційні засоби для очищення дитячих ліжечок і кувезів, якщо вони зайняті.
Знезараження побутових поверхонь з потенційно небезпечними забрудненнями
Плями крові та інші органічні й неорганічні забруднення на поверхнях слід очищувати чи дезінфікувати одразу після контамінації. Одноразове обладнання, інфіковане через потрапляння крові, слід утилізовувати відповідно до санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил та норм.
Для локального знезараження при деконтамінаціїї поверхонь після розливу крові або інших потенційно небезпечних матеріалів варто дотримуватися таких правил:
- використовувати захисні рукавички та інші засоби індивідуального захисту, призначені для конкретного виду робіт (наприклад, для роботи з гострими предметами слід використовувати пінцет, і викидати їх у контейнери, стійкі до проколювань);
- ділянки, забруднені кров’ю, слід обробляти дезінфекційними засобами, призначеними для знищення мікобактерій туберкульозу, герміцидами (тобто засобами, ефективними щодо ВІЛ/СНІДу, вірусу гепатиту В) чи свіжим розчином гіпохлориту натрію;
- для очищення непористих поверхонь після невеликого розливу крові або інших потенційно небезпечних матеріалів (наприклад, більше 10 мл) варто використовувати розчин гіпохлориту натрію, який розводять у пропорції 1:100;
- у випадку розливу крові (більше 10 мл) чи культури мікроорганізмів (в лабораторних умовах), перед дезінфекцією слід проводити первинну обробку розчином гіпохлориту натрію, розведеним у пропорції 1:10, щоб знизити ризик зараження у разі раптової травми;
- слід дотримуватися деконтамінації поверхонь з кінцевою дезінфекцією, використовуючи розчин гіпохлориту натрію у пропорції 1:100;
- великий розлив крові чи інших біологічних рідин слід прибирати одноразовим поглинаючим матеріалом та утилізовувати ці матеріали згідно з вимогами, зазначеними в інструкції.
Для регулярної дезінфекції в інфекційних відділеннях з частими спалахами інфекції Clostridium difficile слід щоденно використовувати концентрований розчин (5,25–6,15%) гіпохлориту натрію (наприклад, розчин білизни у пропорціях 1:10).
Якщо 10% розчин хлору не готується щоденно, його можна зберігати при кімнатній температурі в непрозорих пластикових ємностях із кришками у спеціальних приміщеннях протягом 10 днів.
Концентрація активного хлору в 10% розчині через 10 днів зберігання зменшується на 50%.
Для дезінфекції слід використовувати розчин гіпохлориту натрію, але якщо цей продукт не доступний, застосовують похідні розчину гіпохлориту натрію (наприклад, побутову білизну).
