1. Призначення
Мета цієї стандартної операційної процедури — виявити антитіла до ВІЛ/СНІДу у вагітних жінок і породіль.
Якщо жінка отримає ВІЛ-негативний результат до 12-го тижня вагітності, то повторно здаватиме аналіз крові на антитіла до ВІЛ/СНІДу на 22-23-му тижні вагітності. Якщо в неї діагностують ВІЛ, то лікар призначить медикаментозне лікування, щоб запобігти вертикальній передачі.
Діти, народжені від ВІЛ-позитивних жінок, потребують спеціального медичного нагляду, щоб:
- запобігти інфікуванню після народження
- уникнути розвитку опортуністичних інфекцій та інших захворювань
- вчасно почати антиретровірусну терапію
2. Сфера застосування
Де: маніпуляційний кабінет, індивідуальна пологова зала.
Коли: за призначенням лікаря-акушера-гінеколога.
Відповідальність: відповідальна особа за маніпуляції відповідно до вимог СОП — медична сестра процедурного кабінету перинатального центру.
3. Обладнання та матеріали
- вакутайнер з активатором згортання об’ємом 5,0—5,5 мл
- засоби для вакуумного забору крові
- стерильні ватні кульки
- 70%-вий розчин етилового спирту
- джгут і валик
Засоби індивідуального захисту:
- гумові рукавички
- захисні окуляри
- маска
- фартух
Програма «Профілактика ВІЛ-інфікування у медичному закладі»: ⭐ захист від професійного зараження ⭐ дії у випадку аварійних ситуацій
4. Порядок виконання процедури
4.1. Підготуйтеся до процедури:
4.1.1. Перевірте, чи пацієнт підписав інформовану згоду на проведення процедури. Детально роз’ясніть йому мету та у якій послідовності її виконуватимете.
4.1.2. Оформіть у реєстраційному журналі дані про пацієнта. Зазначте у направленні:
- ПІБ пацієнта та рік народження
- код обстеження
- номер історії хвороби
- відділення
- дату та час забору крові
На етикетці вакутайнера напишіть ПІБ пацієнта (повністю).
4.1.3. Проведіть гігієнічну обробку рук згідно з алгоритмом.
4.1.4. Одягніть захисний одяг (окуляри, маску, гумові рукавички).
4.1.5. Зручно влаштуйте пацієнта.
4.2. Виконайте процедуру:
4.2.1. Підготуйте робоче місце: розташуйте необхідний для забору крові інвентар та попередньо переконайтесь у його цілісності та придатності до використання.
4.2.2. Накладіть джгут. Обробіть місце проколу 70%-вим розчином етилового спирту.
4.2.3. Зніміть захисний ковпачок з голки. Виконайте венепункцію так, щоб рука пацієнта була у нахиленому положенні веною догори, а тримач з голкою — зверху.
4.2.4. Вставте пробірку в тримач та натисніть клапан голки, щоб проколоти гумову мембрану. Пробірку в кріплення вставляйте по центру, щоб запобігти проколу бічної стінки і передчасній втраті вакууму, коли проколюється кришка.
4.2.5. Зніміть джгут, щойно кров з’явиться в пробірці. Тримайте пробірку в потрібному місці та натисніть на неї великим пальцем, щоб забезпечити повну вакуумну тягу.
4.2.6. Вийміть пробірку з кріплення, коли вона заповниться.
4.2.7. Вийміть голку з вени, натискаючи на місце проколу стерильною ватною кулькою.
4.2.8. Дезінфікуйте після венепункції голку, утримувач голки, ватні кульки та гумові рукавички
4.2.9. Зробіть відмітку в листку призначень про забір крові на ВІЛ-інфекцію.
4.3. Зберігайте біоматеріал:
4.3.1. Зберігайте пробірки в холодильнику за температури +4…+6 °С до того, як відправите їх у діагностичну лабораторію. Якщо маєте змогу відправити пробірки протягом 24—72 год після забору крові, відбирати зразки сироваток не потрібно.
4.3.2. Транспортуйте проби крові лише в контейнерах з холодоагентом. Так їх не зможуть випадково або навмисно відкрити під час перевезення.
