Безпечна дезінфекція та утилізація разових медвиробів
Санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення лікарні чітко визначений у Санітарних правилах устрою, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН 5179-90, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР від 29.06.1990. Однак у 2016 році дію нормативних документів санітарного законодавства, виданих радянськими органами влади, скасували. Тому в медзакладах слід затверджувати локальні положення, що врегульовуватимуть ці питання на рівні конкретного лікувального закладу.
Основні положення
1. Приймальне відділення лікарні є частиною стаціонару, в якій проводять прийом, огляд, об’єктивне обстеження та первинну діагностику, реєстрацію хворих, визначають відділення для подальшої госпіталізації, а також проводять санітарне оброблення, транспортування пацієнтів у лікувальне відділення, здійснюють довідково-інформаційну роботу та у разі потреби надають невідкладну медичну допомогу.
2. Приймальне відділення складається з приміщення для очікування, реєстратури, процедурного кабінету, кількох оглядових та діагностичних кабінетів, ізолятора, санпропускника, кабінету чергового лікаря, санвузла.
3. У приймальному відділенні багатопрофільних лікарень або неподалік від нього розташовують перев’язувальну, іноді — малу операційну, рентген-кабінет, лабораторію, склад для зберігання одягу хворих.
4. До послуг хворих у приймальному відділенні є кімната для побачень, де розташований стенд з необхідною інформацією для пацієнтів та відвідувачів.
5. У приймальному відділенні хворого попереджують про заборону куріння.
Загальні вимоги до приймального відділення
1. Приміщення приймального відділення мають бути розташовані таким чином, щоб хворі, які виписуються зі стаціонару, не стикалися з хворими, яких госпіталізують.
2. Розташування приймальних відділень не допускається на підвальних і цокольних поверхах лікувально-діагностичних корпусів.
3. Не допускається розміщення входів у приймальне відділення під вікнами палат лікувально-діагностичних відділень закладу охорони здоров’я.
4. До приймального відділення має прилягати широкий асфальтований під’їзд. У відділенні мають бути широкі сходи та двері, щоб зручно було нести ноші або везти каталку.
5. Біля входу до приймального відділення має бути прикріплена вивіска, яку добре видно здалеку в будь-який час доби.
6. Приймальне відділення і відділення лікарні мають поєднуватися за допомогою вантажного ліфта.
Акт про проведення дезінфекції в приймальному відділенні
Санітарне оброблення хворих у приймальному відділенні
1. Санітарне оброблення хворих у приймальному відділенні передбачає такі процедури:
- огляд тіла з метою виявлення інфекційних захворювань, корости, трихофітії
- огляд волосистої частини голови та білизни хворого для виявлення педикульозу
- підстригання нігтів, волосся, гоління, проведення гігієнічної ванни, душу або обтирання (за необхідності)
- переодягання хворого в чистий лікарняний одяг
2. Для миття хворому необхідно видати мочалку і мило (мочалки дезінфікують кип’ятінням протягом 15 хвилин). Ванну перед купанням слід вимити спеціальною мочалкою або щіткою з милом, ополоснути 0,5%-вим розчином хлорного вапна або 2%-вим розчином хлораміну, а потім декілька разів ополоснути гарячою водою. Ванну слід заповнити до половини з таким розрахунком, щоб після занурення хворого вода доходила йому до рівня сосків. Щоб уникнути накопичення пари в приміщенні, у ванну потрібно спочатку налити холодну воду, а потім гарячу. Після заповнення ванни — перемішати воду і виміряти її температуру. Температура води має становити 35—40 °С.
3. Ослаблених хворих під час приймання ванни має супроводжувати медичний працівник. Якщо хворий не може митися самостійно, його має мити медсестра чи санітарка.
4. Спочатку миють голову, потім тулуб, руки і ноги. Особливо ретельно треба мити стопи, міжпальцеві складки, волосисті ділянки. Тривалість приймання ванни становить 20—25 хвилин.
5. Під час миття хворого потрібно слідкувати за його станом. Якщо хворому стало погано, слід допомогти йому вийти з ванни, укласти на кушетку з піднятим ножним кінцем, накрити простирадлом, піднести до носа тампон, змочений нашатирним спиртом, протерти тампоном скроневі ділянки і груди, до голови прикласти рушник, змочений холодною водою, викликати лікаря.
6. Якщо хворого миють під душем, йому слід стояти або сидіти на табуретці. Якщо ванна та душ протипоказані, хворого необхідно обтерти теплою водою з милом. Рушник або губку слід змочити і швидко обтерти тіло, починаючи з обличчя, шиї і закінчуючи кінцівками.
7. Після санітарного оброблення хворий має надягти чисту лікарняну білизну, піжаму і тапочки. Особистий одяг і взуття слід віддати на зберігання у спеціальній тарі з вішалками (поліетиленові мішки, чохли з щільної тканини тощо) або передати на зберігання родичам чи знайомим хворого.
Санітарне оброблення хворих з педикульозом
1. При огляді хворого на наявність педикульозу слід пам’ятати, що воші — це переносники важких інфекційних захворювань — висипного та поворотного тифів, тому у разі їх виявлення необхідно негайно провести дезінсекцію.
2. При виявлені вошей на будь-якому ступені їх розвитку (яйце, личинка, доросла воша) дезінсекцію слід провести, знищуючи вошей одночасно як на голові, тілі людини, так і на її білизні та одязі. Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають хімічний, механічний і фізичний методи.
3. Для проведення санітарного оброблення хворого з педикульозом медична сестра повинна надягти додатковий халат, косинку, маску та гумові рукавички.
4. При хімічному методі боротьби з вошами використовуються такі засоби:
- 0,15%-ва водна емульсія карбофосу (витрата препарату на одну особу становить 10—50 мл, експозиція — 20—30 хвилин)
- 20%-ва водно-мильна суспензія (емульсія) бензилбензоату (10—30 мл, експозиція — 20—30 хвилин)
- 10%-ва водна мильно-гасова емульсія (10—20 мл, експозиція — 30—60 хвилин)
- 50%-ва водна мильно-сольвентова емульсія (30–50 мл, експозиція — 30 хвилин)
- Лосьйон «Ниттифор» (50–60 мл, експозиція — 40 хвилин)
- «Анті-Пі» (1 мл, експозиція — 5 хвилин)
- препарат «Лонцид» (30–50 мл, експозиція — 30 хвилин)
- порошок піретруму (15 г, експозиція — не менше 2 годин) та інші
5. Після обробки волосся педикулоцидами слід застосувати механічний метод. Механічний метод звільнення від вошей та їхніх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління. Перед вичісуванням волосся необхідно промити теплим 5–10%-вим розчином столового оцту, зав’язати голову хусткою або рушником. Експозиція розчину оцту — 30—60 хвилин. Завдяки цьому полегшується вичісування яєць вошей.
6. Зістрижене волосся слід зібрати на папір і спалити.
7. Фізичними методами обробки є чищення речей, обробка високою температурою (кип’ятіння, прогладжування або камерний спосіб обробки). Завошивлену білизну слід прокип’ятити у 2%-вому розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин, пропрасувати з обох боків, звертаючи особливу увагу на шви, зборки та інше. За епідпоказаннями потрібно провести камерну обробку постільних речей згідно з відповідною інструкцією. Для обробки одягу застосовують переважно камерний спосіб.
8. У разі використання машинки для стрижки волосся її слід продезінфікувати у розібраному вигляді, зануривши у 70%-вий розчин етилового спирту.
9. При завошивленості волосся на лобку і в пахвинних ділянках їх необхідно виголити бритвою. Бритву потрібно продезінфікувати 45 хвилин у 70%-вому розчині етилового спирту, сполоснути водою та висушити.
10. Приміщення і предмети, з якими контактував хворий, обробити дезінфікуючими розчинами за допомогою гідропульта.
11. Халат, косинку, маску, а також одяг хворого складають у мішок і відправляють у дезінфекційну камеру.
Прибирання приймального відділення
1. Приміщення приймального відділення слід прибирати не рідше двох разів на день вологим методом із застосуванням дезінфікуючих розчинів (1%-вий розчин хлораміну, 0,5%-вий розчин хлорного вапна).
2. Спеціально виділений і промаркований для прибирання інвентар (відро, швабра, щітка, ганчірка) після використання необхідно кип’ятити протягом 15 хвилин або замочити на 1 годину в 0,5%-вому розчині хлораміну чи 1%-вому розчині хлорного вапна. Протирати швабру дезінфікуючим розчином слід двічі на добу.
