Відповідно до підпункту 2.4.5 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 № 308/519 (далі — Умови оплати праці), посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3 до Умов оплати праці, підвищуються на 25 та 15% у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці.
Відповідно до пункту 2.19 Переліку закладів (підрозділів) та посад, робота в (на) яких дає право на підвищення посадових окладів (ставок) у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці, наведеного у додатку 3 до Умов оплати праці (далі — Перелік), медичним працівникам лабораторій за роботу в шкідливих умовах праці схемні посадові оклади підвищуються на 15% за роботу з живими збудниками інфекційних захворювань та на 15% за роботу з хімічними речовинами, віднесеними до алергенів, перелік яких наведений у додатку 7 до Умов оплати праці.
Згідно з пунктом 3 Переліку посадові оклади працівників закладів (підрозділів) охорони здоров’я, передбачених розділами 1 і 2 Переліку, робота у яких дає право на підвищення посадових окладів (тарифних ставок) за двома та більше підставами, підвищуються на 30%.
Конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади підвищуються у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці, затверджується керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом залежно від функціональних обов’язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці.
У запитанні вказано, що фельдшер-лаборант є працівником протитуберкульозного кабінету, а не лабораторії, тому встановити йому підвищення за роботу в шкідливих умовах праці відповідно до пункту 2.19 Переліку немає підстав.
Разом з тим, як працівник протитуберкульозного кабінету, фельдшер-лаборант має право на підвищення посадового окладу (ставки) у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці на 30% або 60% залежно від форми туберкульозу (активна чи заразна) у хворих, яким він здійснює діагностику туберкульозу і надає лікувально-профілактичну допомогу, а також на встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи до 40% або 60% також відповідно до форми туберкульозу та стажу роботи у цих умовах.
