Для годування недоношеної дитини перших днів життя через зонд використовують спеціальні апарати — лінеомати, за допомогою яких молоко в шлунок надходить рідкими краплями. При постійному зондовому годуванні через дозатор швидкість і об’єм розчину визначає лікар, а медичні сестри контролюють стан дитини під час введення. Використовують такі способи введення зонду: орогастральний і назогастральний (якщо у дитини відсутні дихальні розлади).
Читайте: "Профілактичний наркологічний огляд"
КРОК 1 | Підготуйте необхідне обладнання та матеріали для введення зонду:
| |||
КРОК 2 | Обробіть руки та надягніть стерильні рукавички | |||
КРОК 3 | Виміряйте довжину зонда: 1. Від кута рота до мочки вуха і мечоподібного відростка (для орогастрального зонда); 2. Від кінчика носа до мочки вуха і мечоподібного відростка (для назогастрального зонда) | |||
КРОК 4 | Змочіть кінчик зонда стерильною водою для ін’єкцій або 0,9%-вим стерильним розчином NaСl | |||
КРОК 5 | Помірно зігніть шию дитини і повільно введіть зонд на відміряну довжину через рот або ніздрю. Якщо зонд не проходить легко через ніздрю, витягніть його і введіть | |||
КРОК 6 | Зафіксуйте зонд за допомогою лейкопластиру | |||
КРОК 7 | Перевірте місце розташування зонду. Для цього шприцом введіть у зонд 1−2 мл повітря і стетоскопом вислуховуйте над шлунком рух повітря по зонду. Якщо шум вислуховується, кінчик зонда знаходиться в шлунку. У разі відсутності шуму повітря негайно витягніть зонд і повторіть процедуру | |||
КРОК 8 | Під’єднайте шприц з молоком, яке може вводитися крапельно через дозатор чи через шприц без поршня під дією сили тяжіння. Тривалість годування становить не менше 10−15 хвилин | |||
КРОК 9 | Простежте, щоб навіть при дотриманні всіх вимог зонд не функціонував більше трьох діб | |||
