КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПОСТАНОВА02 березня 2016 року № 285Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики

Останні зміни внесено: постанова Кабінету Міністрів України від  24.06.2026 № 813

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 7 і абзацу першого частини другої статті 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»  Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, що додаються.

Прем’єр-міністр України
А. Яценюк

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 березня 2016 р. № 285

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики

Загальна частина

1. Ці Ліцензійні умови встановлюють організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження господарської діяльності з медичної практики, а також визначають вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі — ліцензія).

2. Ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги цих Ліцензійних умов, а здобувач ліцензії — їм відповідати.

3. Дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичних осіб — підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики.

Дія цих Ліцензійних умов не поширюється на господарську діяльність, пов’язану із здійсненням судово-медичної гістології, судово-медичної експертизи, судово-медичної імунології, судово-медичної криміналістики, судово-медичної токсикології, судово-медичної цитології, судово-психіатричної експертизи.

4. Терміни у цих Ліцензійних умовах вживаються у такому значенні:

відокремлений структурний підрозділ — підрозділ закладу охорони здоров’я, який розташований поза його основним місцезнаходженням і провадить господарську діяльність з медичної практики;

господарська діяльність з медичної практики (далі — медична практика) — діяльність у сфері охорони здоров’я, яка підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», що провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами — підприємцями з метою надання медичної (реабілітаційної) допомоги (послуги) та медичного обслуговування;

електронний кабінет здобувача ліцензії/ліцензіата — складова Ліцензійного реєстру на провадження господарської діяльності з медичної практики, що створена для забезпечення наповнення, формування, обробки та зберігання інформації, яка міститься в цьому Реєстрі, відповідно до Порядку ведення Ліцензійного реєстру на провадження господарської діяльності з медичної практики, затвердженого МОЗ.

Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Основами законодавства України про охорону здоров’я, Законами України «Про захист персональних даних», «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», «Про ліцензування видів господарської діяльності»  (далі — Закон).

5. Здобувач ліцензії для її отримання подає у спосіб, передбачений частиною першою статті 10 Закону, до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії за формою згідно з додатком 1. У разі подання заяви про отримання ліцензії в електронній формі така заява подається через електронний кабінет здобувача ліцензії/ліцензіата. 

6. До заяви про отримання ліцензії, крім документів, передбачених статтею 11 Закону, додаються за підписом здобувача ліцензії або уповноваженої ним особи відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня (додаток 2).

У разі утворення юридичною особою кількох закладів охорони здоров’я відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня заповнюються суб’єктом господарювання для кожного закладу охорони здоров’я окремо.

У разі провадження фізичною особою — підприємцем медичної практики за кількома місцями її провадження відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня заповнюються для кожного місця провадження окремо.

Опис документів (додаток 3) подається у двох примірниках у разі подання документів шляхом особистого звернення та підписується здобувачем ліцензії або уповноваженою ним особою.

7. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії, визначених частиною сьомою статті 15 Закону, фізична особа — підприємець, яка є спадкоємцем ліцензіата, зобов’язана протягом 30 календарних днів з дати набуття такого права подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії за формою згідно з додатком 4.

До заяви про переоформлення ліцензії додаються:

засвідчені спадкоємцем копії (фотокопії) документів, що підтверджують наявність підстав для переоформлення ліцензії;

документ, визначений абзацом першим пункту 6 цих Ліцензійних умов, з метою встановлення відповідності спадкоємця вимогам цих Ліцензійних умов.

7-1. Здобувач ліцензії, ліцензіат, спадкоємець не можуть перебувати прямо чи опосередковано під контролем (у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції») резидентів держав, які здійснюють збройну агресію проти України (у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про оборону України») та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України, та/або мати торговельні відносини з резидентами таких держав.

7-2. Документи, що складаються здобувачем ліцензії, ліцензіатом, спадкоємцем відповідно до Закону та цих Ліцензійних умов, повинні бути викладені державною мовою та підписані здобувачем ліцензії, ліцензіатом спадкоємцем або іншою уповноваженою на це особою власноручно або з використанням електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

У разі оформлення на паперовому носії документи складаються за допомогою друкувальних засобів (застосовується шрифт розміром 12 друкарських пунктів) або рукописним способом (друкованими буквами та цифрами), а сторінки відомостей про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня нумеруються.

Документи, що подаються в електронній формі, оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу.

У разі підписання та/або подання документів уповноваженою особою здобувача ліцензії, ліцензіата, спадкоємця до заяв про отримання та переоформлення ліцензії додається оригінал документа або засвідчена копія, що підтверджує його повноваження.

7-3. Ліцензіат або спадкоємець ліцензіата може подавати до органу ліцензування заяви за формами, наведеними в додатках 4—6, 8, 9, в електронній формі через електронний кабінет здобувача ліцензії / ліцензіата або у будь-який інший зручний для нього спосіб (особисто або поштовим відправленням з описом вкладення).

8. У разі реорганізації ліцензіата — юридичної особи (поділ, злиття, приєднання чи перетворення) ліцензіат забезпечує належне збереження медичної документації.

Організаційні вимоги

9. Медична практика ліцензіатом провадиться:

за лікарськими спеціальностями, спеціальностями професіоналів та фахівців у сфері охорони здоров’я, фармацевтичними спеціальностями згідно з додатком 7 у порядку, передбаченому цими Ліцензійними умовами;

за видами медичної допомоги (екстрена, первинна, спеціалізована, паліативна, медична реабілітація);

за місцем (місцями) її провадження, яке (які) зазначені у заяві про отримання ліцензії та в документах, що додавалися до неї (з урахуванням внесених до них змін, поданих ліцензіатом органові ліцензування).

9-1. Не допускається провадження медичної практики в багатоквартирних будинках з метою надання пацієнтам замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних засобів, зокрема фізичними особами — підприємцями, які провадять медичну практику за лікарською спеціальністю «наркологія».

Замісна підтримувальна терапія осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів надається закладами охорони здоров’я у порядку, затвердженому МОЗ. 

10. За місцем проживання (перебування) пацієнта може надаватися:

первинна медична допомога;

спеціалізована медична допомога, яка може надаватися в амбулаторних умовах;

невідкладна та екстрена медична допомога;

паліативна допомога, зокрема психологічна допомога;

допомога у проходженні медичної реабілітації;

виїзна (мобільна) консультативно-діагностична допомога.

11. У медичній практиці ліцензіат застосовує тільки ті методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації, лікарські засоби, медичні вироби, вироби медичного призначення та дезінфекційні засоби, що не заборонені до застосування МОЗ.

12. Суб’єкт господарювання, який є закладом охорони здоров’я, реабілітаційним закладом:

1) повинен мати затверджені в установленому законодавством порядку:

статут закладу охорони здоров’я, реабілітаційного закладу або положення про заклад охорони здоров’я, реабілітаційний заклад (залежно від організаційно-правової форми);

штатний розпис;

положення про його структурні підрозділи (зокрема відокремлені);

посадові інструкції працівників;

правила внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, реабілітаційного закладу;

клінічні маршрути пацієнта розроблені відповідно до клінічних протоколів та стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), затверджених МОЗ;

стандартні операційні процедури, зокрема щодо антимікробної терапії.

2) підпункт 2 пункту 12 виключено

Найменування закладу охорони здоров’я, реабілітаційного закладу повинно відповідати найменуванню у переліку закладів, затвердженому МОЗ та/або іншим центральним органом виконавчої влади.

13. Ліцензіат зобов’язаний:

1) розмістити біля входу до закладу охорони здоров’я, його відокремленого структурного підрозділу вивіску або інформаційну табличку із зазначенням найменування закладу охорони здоров’я та юридичної особи, а фізична особа — підприємець — вивіску або інформаційну табличку із зазначенням прізвища, імені, по батькові ліцензіата та переліку медичних спеціальностей, за якими провадиться медична практика;

2) зберігати документ, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії;

3) підпункт 3 пункту 13 виключено

4) провадити медичну практику за спеціальностями, які зазначалися в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії, або повідомленні про зміни;

5) мати у наявності прилади, обладнання, оснащення відповідно до профілю та рівня надання медичної допомоги. Мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров’я, його відокремленого структурного підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб — підприємців визначається табелем матеріально-технічного оснащення;

6) забезпечити доступність місць провадження господарської діяльності з медичної практики для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

7) затвердити перелік законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати такі засоби вимірювальної техніки на періодичну повірку;

8) призначити уповноважену особу, відповідальну за вхідний контроль якості лікарських засобів, а також особу, відповідальну за координацію заходів стосовно осіб, постраждалих від домашнього насильства і насильства за ознакою статі;

9) забезпечувати внутрішньолабораторний і зовнішній контроль якості лабораторних вимірювань (у разі наявності в структурі закладу лабораторії);

10) повідомляти органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в заяві про отримання ліцензії та документах, що додавалися до неї. Повідомлення про зміни даних подається через електронний кабінет здобувача ліцензії / ліцензіата або у будь-який зручний для ліцензіата спосіб (особисто або поштовим відправленням з описом вкладення) у місячний строк з дня настання таких змін. До повідомлення додаються відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня (додаток 2). У таких відомостях зазначаються тільки дані, які змінилися;

11) вести форми звітності у сфері охорони здоров’я відповідно до заявлених спеціальностей та подавати їх до розпорядників адміністративних даних у строки, встановлені МОЗ;

12) здійснювати контроль якості надання медичної допомоги;

13) надавати медичну допомогу, медичні послуги з використанням доказової медицини на основі підтвердження їх надійності та доведеності, а також відповідно до клінічних протоколів, протоколів надання реабілітаційної допомоги та стандартів медичної допомоги (медичних стандартів);

13-1) забезпечити ветеранам війни, сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни та сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», доглядом та позачерговим обслуговуванням у закладі охорони здоров’я;

14) підпункт 14 пункту 13 виключено

15) надавати якісну та своєчасну медичну допомогу та медичні послуги пацієнтам;

16) безоплатно надавати відповідну невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях;

17) надавати пацієнту (законному представнику) в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету здійснення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я, а також про наявність безоплатних лікарських засобів, витратних матеріалів та медичних виробів в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі, у якому надається медична або реабілітаційна допомога;

18) зберігати лікарську таємницю;

19) здійснювати медичне втручання після отримання згоди на медичне втручання, крім випадків надання невідкладної медичної допомоги;

20) забезпечити наявність, доступність та укомплектованість аптечок для надання невідкладної медичної допомоги;

21) інформувати територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства, про надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу для здоров’я населення, санітарного та епідемічного благополуччя, у визначені МОЗ строки;

22) дотримуватися вимог до ведення форм первинної облікової документації, затверджених МОЗ, а також вимог, передбачених Порядком функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 46, ст. 1604), та порядками ведення відповідних реєстрів центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, затвердженими МОЗ;

23) дотримуватися правил зберігання та здійснення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах;

24) дотримуватися порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян;

27) підпункт 27 пункту 13 виключено

28) забезпечити організацію здійснення медичних оглядів найманих працівників та працівників, які підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам відповідно до вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок»  (Офіційний вісник України, 2001 р., № 21, ст. 950), Порядком проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженим МОЗ, та Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим МОЗ;

29) оприлюднювати інформацію щодо наявних у ліцензіата лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання у порядку, визначеному МОЗ;

30) зареєструватися в Реєстрі суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я;

31) забезпечити роботу з електронною системою охорони здоров’я, зокрема внесення первинної облікової медичної документації, ведення обліку медичних послуг, управління медичною інформацією та використання інших функціональних можливостей електронної системи охорони здоров’я, які визначені законодавством обов’язковими в процесі провадження господарської діяльності з медичної практики;

32) здійснювати обробку персональних даних та іншої інформації про пацієнтів (зокрема інформації про стан здоров’я, діагноз, наявні обмеження повсякденного функціонування/життєдіяльності, відомостей, одержаних під час медичного та/або реабілітаційного обстеження пацієнтів), у тому числі під час роботи в електронній системі охорони здоров’я, з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

13-1. Ліцензіат, який надає послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, зобов’язаний забезпечити:

наявність та функціонування лікарняного банку крові, лабораторії трансфузійної імунології та лікарняного трансфузіологічного комітету;

дотримання вимог щодо простежуваності донорської крові та компонентів крові та системи гемонагляду в порядку, затвердженому МОЗ.

14. Хірургічні втручання (планові та невідкладні), виконання яких потребує стаціонарних умов, здійснюються закладами охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу та забезпечені відповідним матеріально-технічним оснащенням.

15. Надання медичної та реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедичних засобів здійснюється згідно з вимогами МОЗ із забезпеченням захисту медичної інформації.

15-1. Ліцензіат, який надає реабілітаційну допомогу, повинен:

затвердити індивідуальний реабілітаційний план у разі надання реабілітаційної допомоги мультидисциплінарною реабілітаційною командою;

надавати реабілітаційну допомогу відповідно до мети, зазначеної в індивідуальному реабілітаційному плані, або відповідно до мети, зазначеної у програмі терапії, відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я»;

здійснювати моніторинг та оцінку результатів виконання плану, його коригування у разі необхідності;

забезпечити доступність реабілітаційної допомоги;

забезпечити послідовність та своєчасність залучення до процесу реабілітації необхідних фахівців у достатній кількості;

розпочинати реабілітацію з реабілітаційного обстеження пацієнта, визначення наявності або ризику виникнення обмеження повсякденного функціонування, кількісної оцінки;

застосовувати методи доказовості в реабілітації.

15-2. Ліцензіат, який є закладом охорони здоров’я, що надає медичну допомогу пацієнтам з онкологічними захворюваннями, повинен:

забезпечувати при медичному опроміненні з діагностичною та лікувальною метою застосування засобів колективного та індивідуального захисту;

забезпечувати контроль лімітів доз опромінення працівників, які залучаються до процедур променевої терапії;

обґрунтовувати та оптимізувати процедури медичного опромінення;

забезпечувати максимально можливе зниження поглинутої дози опромінення здорових органів і тканин, що оточують мішень, із забезпеченням максимального терапевтичного ефекту для мішені, що опромінюється;

керувати дозою опромінення пацієнта шляхом використання діагностичних референтних рівнів, які є мірою оцінки дози опромінення пацієнта як оптимальної, під час застосування конкретного методу діагностичного радіологічного дослідження відповідно до вимог Загальних правил радіаційної безпеки використання джерел іонізуючого випромінювання у медицині, затверджених МОЗ та Держатомрегулюванням;

складати плани лікування у разі призначення процедури променевої терапії;

здійснювати моніторинг та оцінку виконання планів лікування і здійснювати їх коригування у разі необхідності;

створити команду фахівців для надання медичної допомоги пацієнтам з онкологічними захворюваннями у порядку, затвердженому МОЗ;

забезпечити послідовність та вчасність залучення до надання медичної допомоги пацієнтам з онкологічними захворюваннями необхідних фахівців у необхідній кількості.

16. Суб’єкт господарювання, який має у своїй структурі клініко-діагностичні лабораторії (біохімічні, імунологічні, вірусологічні, мікробіологічні, медико-генетичні, патогістологічні та інші), забезпечує зовнішній та внутрішній контроль якості досліджень і вимірювань.

17. Виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, а також рецептів на дозволені до застосування в Україні лікарські засоби, віднесені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, здійснюється ліцензіатами відповідно до правил, затверджених МОЗ.

18-1. Проводити профілактичні щеплення в аптечних закладах дозволяється за умови дотримання таких вимог:

1) наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, відкриття медичного кабінету без дотримання вимог підпункту 1 пункту 12 цих Ліцензійних умов, що діє відповідно до положення про такий кабінет;

2) наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами;

3) проходження фармацевтичними працівниками (фармацевтами, фармацевтами клінічними) спеціальних щорічних навчань з питань вакцинації, правил організації і техніки проведення щеплень, а також набуття навичок надання домедичної допомоги при невідкладних станах.

19. Суб’єкт господарювання за кожним місцем провадження медичної практики розміщує в доступному для споживача місці:

1) копію ліцензії (у разі отримання ліцензії на паперовому носії);

2) інформацію про:

режим роботи ліцензіата;

медичних працівників, які працюють в закладі охорони здоров’я, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади, а також про наявність кваліфікаційної категорії. Фізична особа — підприємець зазначає інформацію про спеціальність (спеціальності) найманих фахівців та наявність кваліфікаційної категорії;

3) перелік медичних послуг із зазначенням їх вартості відповідно до заявлених спеціальностей і видів медичної допомоги.

Заклад охорони здоров’я також розміщує копію акредитаційного сертифіката (за наявності).

За наявності у структурі закладу охорони здоров’я лабораторії розміщується копія свідоцтва про атестацію лабораторії (у разі здійснення атестації до 31 грудня 2015 р.) або копія свідоцтва про сертифікацію лабораторії (у разі проведення сертифікації після зазначеної дати).

20. Суб’єкт господарювання щодо кожного місця провадження медичної практики повинен мати відповідний документ, який підтверджує право користування цим приміщенням (право власності, оренди або інше право користування). Приміщення повинні відповідати встановленим санітарним нормам.

21. Пункт 21 виключено

22. Суб’єкт господарювання повинен мати в наявності медичне обладнання, витратні матеріали та вироби медичного призначення, дозволені до використання в Україні і необхідні для виконання обсягу медичної допомоги, передбаченої уніфікованими клінічними протоколами, затвердженими МОЗ, за переліком спеціальностей, за якими провадиться медична практика.

Допускається використання суб’єктом господарювання для надання медичної допомоги на підставі укладених договорів приладів, обладнання, оснащення інших суб’єктів господарювання, які провадять медичну практику.

23. У разі коли ліцензіат має намір:

зупинити повністю або частково дію ліцензії, але не більше ніж на шість місяців з дня прийняття рішення про зупинення її дії, він подає у спосіб, передбачений частиною першою статті 10 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», до органу ліцензування заяву про зупинення повністю або частково дії ліцензії згідно з додатком 5;

відновити повністю або частково дію ліцензії, він подає у спосіб, передбачений частиною першою статті 10 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», до органу ліцензування заяву про відновлення повністю або частково дії ліцензії згідно з додатком 6 та відомості про усунення підстав, що стали причиною для зупинення повністю або частково їх дії, а в разі, коли дія ліцензії зупинена на підставі пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», — інформацію про сплату штрафу, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі зупинення повністю або частково дії ліцензії до відновлення повністю або частково її дії ліцензіат зобов’язаний зупинити повністю або частково медичну практику.

Кадрові вимоги

24. Медичну допомогу повинні надавати лікарі, професіонали та фахівці у сфері охорони здоров’я, фармацевти, вимоги до яких визначаються професійними стандартами, затвердженими і введеними в дію у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а за їх відсутності — кваліфікаційними характеристиками, затвердженими МОЗ.

Зазначена вимога не поширюється на осіб, визначених частиною п’ятою статті 33 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

25. Пункт 25 виключено

26. Пункт 26 виключено

26-1. Пункт 26-1 виключено

26-2. До надання психологічної допомоги в роботі мультидисциплінарної реабілітаційної команди залучаються фахівці, які мають вищу освіту за спеціальностями «Психологія» та/або «Медична психологія», досвід практичної роботи в закладах охорони здоров’я та/або реабілітаційних закладах не менше одного року та відповідають професійним стандартам, затвердженим і введеним у дію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а за їх відсутності — кваліфікаційним характеристикам, затвердженим МОЗ. 

У разі здійснення психотерапії депресивних, тривожних, адаптаційних, гострих стресових та посттравматичних стресових розладів, які виникли внаслідок хвороби/травми, участі у бойових діях або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, полону, перебування в місцях позбавлення волі, інших станів здоров’я, що можуть призвести до обмеження повсякденного функціонування, психолог повинен мати обов’язкову додаткову спеціалізацію (сертифікацію) за одним з методів психотерапії з доведеною ефективністю, що мають відповідну доказову базу міжнародних досліджень та рекомендовані міжнародними протоколами.

27. Пункт 27 виключено

28. Керівником закладу охорони здоров’я повинна призначатися особа, яка відповідає кваліфікаційним характеристикам, затвердженим МОЗ.

29. Лікарі, які не працюють більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю, допускаються до провадження медичної практики за цією спеціальністю після проходження стажування згідно з порядком, встановленим МОЗ.

30. Особи, які отримали медичну або фармацевтичну освіту в навчальних закладах за кордоном, допускаються до професійної діяльності в Україні згідно з порядком, встановленим МОЗ.

31. Пункт 31 виключено

34. Фізична особа — підприємець має право приймати на роботу лікарів, професіоналів та фахівців у сфері охорони здоров’я, фармацевтів, вимоги до яких визначаються професійними стандартами, затвердженими і введеними в дію у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а за їх відсутності — кваліфікаційними характеристиками, затвердженими МОЗ.

35. Фізична особа — підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає професійним стандартам, затвердженим і введеним у дію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а за їх відсутності — кваліфікаційним характеристикам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію.

У такому разі фізична особа — підприємець зобов’язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Технологічні вимоги

36. Медичні вироби та вироби медичного призначення повинні застосовуватися ліцензіатом лише:

у пристосованих приміщеннях, вимоги до яких визначені в інструкціях із застосування (паспорті) чи технічній документації;

за функціональним призначенням та відповідно до вимог, визначених виробником в інструкції із застосування (паспорті) або технічній документації.

37. Ліцензіат, крім центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за кожним місцем (адресою) провадження медичної практики повинен забезпечити створення необхідних умов для вільного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень відповідно до державних будівельних норм та правил, що документально підтверджується фахівцем з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має кваліфікаційний сертифікат, або відповідною установою, уповноваженою на проведення такого обстеження.

38. Ліцензіат, який є закладом охорони здоров’я та надає стаціонарну медичну допомогу, повинен забезпечити роботу структурних підрозділів та медичного обладнання резервними джерелами безперебійного живлення.