Такі навички самоменеджменту, як самоорганізація, самоконтроль, планування, самооцінка, самомотивація, потрібні головній медичній сестрі для самовдосконалення, правильної організації робочого процесу, підвищення ефективності та якості праці, досягнення поставлених цілей, оптимізації особистої роботи, ефективного управління персоналом, ефективного використання робочого часу, раціонального планування, виконання посадових обов’язків.
Читайте: "Особливості виконання внутрішньом’язових, підшкірних та внутрішньошкірних ін’єкцій"
Визначена за допомогою тестів суб’єктивна оцінка якостей особистості може бути покладена в основу відповідних тренінгових програм, які б сприяли самоосвіті та саморозвитку. Самоменеджмент є технологією оптимальної самоорганізації особистості для досягнення значущих для неї цілей. Впливати на рівень самоменеджменту і процес його формування можна за допомогою психологічних тренінгів, що сприяють вияву інтелектуальної ефективності, активності та інтересу до життя.
Тест для медсестер: визначення навичок самоменеджменту
Будь ласка, виберіть відповідь, яка найбільше збігається з вашою особистою думкою.
1. Чи є у вас головні цілі в житті, до досягнення яких Ви прагнете?
А) У мене є такі цілі.
Б) Невже можна мати будь-які цілі, адже життя таке мінливе!
В) У мене є головні цілі, і я підпорядковую життя їх досягненню.
Г) Цілі у мене є, але моя діяльність мало сприяє їх досягненню.
2. Чи складаєте ви план роботи на тиждень, використовуючи для цього щоденник, спеціальний блокнот тощо?
А) Так.
Б) Ні.
В) Не можу сказати ні «так», ні «ні», тому що тримаю головні справи в голові, а план на сьогодні — в голові чи на папері.
Г) Пробував складати план, використовуючи для цього щоденник, але пізніше зрозумів, що це нічого не дає.
Д) Складати плани — це гра в організованість.
3. Чи картаєте ви себе за невиконання наміченого на тиждень, на день?
А) Звичайно, але тільки у тих випадках, коли бачу свою провину, лінь, неповороткість.
Б) Так, незважаючи на будь-які суб’єктивні й об’єктивні причини.
В) Зараз і так всі сварять одне одного, навіщо ще себе картати.
Г) Дотримуюсь такого принципу: що вдалося зробити сьогодні — чудово, а що не вдалося — виконаю, можливо, іншого разу.
Читайте: "Протичумний костюм: одягання, знімання, дезінфекція"
4. Як ви ведете свою записну книжку з номерами телефонів, адресами, іншими даними ділових людей, знайомих, родичів, товаришів тощо:
А) Я — господар своєї записної книжки. Як хочу, так і веду записи. Якщо потрібен номер телефону, то я обов’язково його знайду.
Б) Часто змінюю записні книжки з записами телефонів, бо нещадно їх експлуатую. При переписуванні намагаюсь все зробити «по науці», проте потім знову збиваюся на довільний запис.
В) Записи телефонів, прізвищ веду «почерком настрою». Вважаю: головне, були б записані номер телефону, прізвище, ім’я, по-батькові, а на якій сторінці записано — немає особливого значення.
Г) Використовую загальноприйняту систему, послідовно за алфавітом записую прізвище, ім’я, по-батькові, номер телефону, а якщо потрібно, то роблю й додаткові записи.
Читайте: "Фельдшерсько-акушерський пункт: організація роботи"
5. Вас оточують речі, якими ви часто користуєтесь. За яким принципом ви розміщуєте речі?
А) Кожна річ лежить абияк.
Б) Дотримуюсь принципу: кожній речі — своє місце.
В) Періодично наводжу порядок у розміщенні речей. Потім знову кладу їх, куди доведеться. Через деякий час знову наводжу порядок.
Г) Вважаю, що це питання не має ніякого відношення до самоорганізації.
6. Чи можете ви по завершенні дня сказати, де, скільки і з яких причин вам довелося марно витрачати час?
А) Можу сказати про витрачений час.
Б) Можу сказати про місце, де був витрачений час.
В) Якщо би марно витрачений час перетворювався у гроші, тоді я б рахував його.
Г) Не тільки добре знаю, де, скільки і чому був марно витрачений час, а і шукаю прийоми зменшення витрати часу в тих самих ситуаціях.
Д) Постійно добиваюся зменшення витрат часу.
7. Які ваші дії, коли на зборах, нарадах починається «переливання з пустого в порожнє»?
А) Пропоную звернути увагу на суть питання.
Б) На будь-якому зібранні буває і щось важливе, і щось пусте. У чергуванні того і того проходять збори, і нічого тут не вдієш — доводиться слухати.
В) Поринаю у сторонні думки.
Г) Починаю займатися тими справами, які взяв із собою з розрахунком на «переливання з пустого в порожнє».
Читайте: "Звітна документація щодо обігу наркотичних (психотропних) лікарських засобів"
8. Припустимо, вам доведеться виступати з доповіддю. Чи надаєте Ви значення тривалості доповіді, чи тільки її змісту?
А) Приділяю найбільшу увагу змісту доповіді. Вважаю, що тривалість потрібно визначати тільки приблизно. Якщо доповідь цікава, варто давати час, щоб її закінчити.
Б) Приділяю однакову увагу і змісту, і тривалості доповіді.
9. Чи намагаєтеся Ви використовувати буквально кожну хвилину для виконання задуманого?
А) Так, але в мене не завжди виходить через особисті причини.
Б) Не прагну до цього, тому що вважаю, що не потрібно бути дріб’язковим, коли йдеться про час.
В) Навіщо прагнути, якщо час все одно не обженеш?
Г) Намагаюся, незважаючи ні на що.
10. Яку систему фіксації доручень, завдань і прохань ви використовуєте?
А) Записую у своєму щоденнику, що виконати і до якого терміну.
Б) Фіксую найбільш важливі доручення, прохання, завдання у своєму щоденнику. Дрібні зауваження, думки намагаюся запам’ятати. Якщо забуваю про них, то не вважаю це недоліком.
В) Намагаюся запам’ятовувати доручення, завдання і прохання, тому що це тренує пам’ять. Проте варто зізнатися, що пам’ять часто підводить мене.
Г) Дотримуюся принципу «зворотної пам’яті»: нехай пам’ятають про доручення і завдання ті, хто їх дає.
Читайте: "Внутрибольничные инфекции: распространение, классификация, профилактика"
11. Чи вчасно ви приходите на ділові зустрічі, збори, засідання?
А) Приходжу раніше на 5–7 хвилин.
Б) Приходжу вчасно, перед початком засідання.
В) Як правило, запізнююсь.
Г) Завжди запізнююся, хоч і намагаюся прийти вчасно чи раніше
Д) Якщо би був виданий посібник «як не спізнюватися», то я, можливо, навчився б
не спізнюватись.
12. Яке значення ви надаєте своєчасності виконання завдань, доручень, прохань?
А) Вважаю, що своєчасність виконання — це один з важливих показників уміння працювати, проте мені завжди хоча б щось не вдається виконати вчасно.
Б) Своєчасність виконання — це «звір, який може вкусити» саме в ту хвилину, коли завдання виконане. Ліпше трішки затягнути виконання завдання.
В) Намагаюся поменше замислюватися про своєчасність, але виконувати завдання і доручення вчасно.
Г) Своєчасно виконувати завдання чи доручення — крок до отримання чогось нового.
Читайте: "Організація сестринського догляду у психіатрії - пам'ятка"
13. Припустимо, ви пообіцяли що-небудь зробити або чим-небудь допомогти іншій людині. Але обставини змінилися так, що виконати обіцянку стало складно. Як Ви будете себе поводити?
А) Скажу людині про зміну обставин і про неможливість виконання обіцянки.
Б) Спробую сказати людині, що обставини змінились і виконання обіцянки стало неможливим. Але водночас скажу, що не треба втрачати надію на виконання обіцяного.
В) Буду намагатися виконати обіцянку. Якщо виконаю — чудово, не виконаю — теж
не біда.Г) Виконаю обіцянку, що б там не було.
Скачайте файл з результатами тесту для медсестер
